Голова Синодального інформаційного відділу РПЦ Володимир Легойда висловив подив через лояльність влади Британії, що заборонила носіння натільних хрестиків в робочий час, стосовно інших символів, наприклад, гей-символіки.
«Рішення парламенту Великобританії не може не викликати тривогу, особливо якщо враховувати існування в сучасному європейському суспільстві інших тенденцій, спрямованих на розкріпачення людських інстинктів. Чому при цьому у Великобританії публічна демонстрація своєї причетності до гей-культури вважається нормою, а носіння натільного хрестика - ні? Адже існує ж різноманітна символіка, пов`язана з гей-культурою, але спробуйте звільнити таку людину, що відкрито демонструє свою сексуальну орієнтацію. Зрозуміло, що він підніме скандал і напевно доб`ється свого поновлення на роботі. А чим небезпечні древні символи християн, кого вони ображають?» - заявив В.Р. Легойда.
Ще одним прикладом подвійних стандартів британського уряду є ставлення до сикхів. За словами голови Синодального відділу, сикхам, навіть тим, що служать у поліції Лондона, офіційно дозволено носіння тюрбана - одного із символів сикхизму.
Він вважає рішення британської влади «дуже тривожним сигналом». Якщо цей сигнал, за словами В.Р. Легойди, означає неможливість публічної демонстрації належності до християнства, «то хто може поручитися, що завтра влада не скаже:" Хай тут буде написано "церква така-то", а от хрести приберіть - і не тільки з куполів, а й взагалі будь-яке зображення хреста "?» Таке ставлення складно розцінити інакше, як прояв християнофобії, приклади якої стають дедалі більш частими в сучасному світі. Крім того, ця ситуація, як вважає глава Синодального інформаційного відділу, «наочно демонструє відмову Європи від своєї корінної ідентичності».
«І якщо ми говоримо про свободу совісті, то чому стикаємося з обмеженнями? Якщо ж у цивілізованому суспільстві відкрита, неагресивна демонстрація релігійної приналежності є неможливою, то виникає питання про характер цього суспільства. Виходить, що всі розмови про толерантність і заклики до неї стають порожнім звуком, раз ми не здатні жити в доброму сусідстві, не втрачаючи своєї ідентичності», - зазначив В.Р. Легойда.
На його думку, суть проблеми зводиться «до нав`язування ідеї того, що релігія - виключно особиста справа кожного».
«Релігія ніколи в історії не була тільки особистою справою людини, але будучи, безумовно, дуже особистою справою, завжди мала і суспільний, публічний вимір. В іншому випадку ми змушуємо людини залишити її віру в храмі або у вузькому сімейному колі, не дозволяємо їй мотивувати вірою свої вчинки у громадському полі. Але це абсурд», - підсумував голова Синодального відділу.
Pravoslavie.ru
