Відповідь християнина тим, хто чинить блюзнірство, повинна бути сповнена мудрості, сили і спокою, сказав Святіший Патріарх Кирил в Первосвятительському слові 4 березня 2012 року. У тиждень 1-й Великого посту, Торжества Православ`я, Святіший Патріарх Кирил здійснив Божественну літургію святителя Василя Великого і чин Торжества Православ`я в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя, повідомляє Патріархія.ru.
Звертаючись до віруючих Патріарх сердечно привітаю всіх з великим святом Торжества Православ`я. «У першу неділю посту ми прославляємо всіх тих, хто життям своїм, подвигом своїм, думкою своєю, своїми добрими справами утверджував православну віру.
Це святкування вперше було проведено в 843 році в Константинополі, в храмі Святої Софії». Він нагадав: що «саме в той рік зусиллями Патріарха Константинопольського Мефодія і благочестивої імператриці Феодори було остаточно припинено іконоборство - велика смута в умах людей, що спричинили страшні репресії, тому що ті, хто боровся з іконами, застосовували не тільки силу переконання, а й, спираючись на політичну владу, винищували і гнобили всіх, хто сповідував віру православну».
«Ще в 787 році на VII Вселенському Соборі Церква затвердила шанування ікон, однак смута тривала ще понад 50 років. Тільки тоді, коли і Церква, і народ подолали цю смуту, і було засновано це знаменне святкування - Торжество Православ`я. Тоді, в 843 році, урочисто прославляючи цю подію, наші далекі предки святкували не тільки перемогу над іконоборчої єрессю», сказав Патріарх Кирил і наголосив: «Вони святкували перемогу над усіма єресями, бо вірили і сподівалися, що ніколи більше віра Христова не піддасться спотворенню, змінам і тим більше гонінням».
«З історії ми знаємо, що ні те, ні друге, ні третє не припинилося. Аж до сьогоднішнього дня в роді людському зберігаються такі поняття, як сповідництво і мучеництво, і, напевно, так буде до кінця світу», – сказав Патріарх Кирил і запитав: «Чому ж люди готові йти на страждання і навіть смерть, захищаючи свою віру?» «Відповідь на це питання міститься в сьогоднішньому апостольському читанні з послання до Євреїв (Євр. 11:24-26, 32 - 12:2). Там йдеться про віру Мойсея, про віру старозавітних пророків, яка допомагала їм долати труднощі, творити чудеса, але завершується цей уривок чудовими словами: «Будемо з терпінням проходити все, що належить нам, дивлячись на начальника й звершувача віри Ісуса», - говориться у Первосвятительському слові.
«В якому сенсі Господь іменується в цьому посланні «начальником і звершувачем віри»? А в тому сенсі, що віра Церкви, віра святих апостолів, передана наступним поколінням людей, є та віра, в основі, на початку якої - Сам Господь Ісус Христос. Церква від Нього навчена вірі. Ця віра грунтується не на людській мудрості, тим більше не на людській силі, - ця віра грунтується на Самому Господі нашому Ісусі Христі. Це Його слова, слова Божественного одкровення стали основою нашої віри», - наголосив Патріарх.
Він підкреслив: «Саме у Христі міститься все можливе одкровення про Бога, більше якого не може бути дано роду людському. Він є альфа і омега, початок і кінець (див. Об. 1:8). Ось чому і наші благочестиві предки, і наші сучасники готові до смерті відстоювати віру Христову, - тому що ця віра є найбільша цінність, яку не можна похитнути. Людей можна залякати або вбити, а віра Христова - незнищенна. І поки існує віра, існує і рід людський, бо віра дає нам великий критерій істини - здатність розрізняти духів (див. 1 Кор. 12:10).
Віра, заломлена в реальному релігійному досвіді людини, дає їй особливий духовний зір, здатність бачити і розуміти сенс подій, бачити так далеко, як не може бачити жоден політик, якщо він не вірить в Господа і Спасителя. Віра дає особливу гостроту зору, а значить, допомагає людям знайти вірну життєву позицію. Ця позиція може входити в протиріччя зі смаками епохи, з модами на спосіб життя і спосіб мислення, з людськими філософіями. І ми знаємо з історії, що це зіткнення віри Христової з вигадками людськими дуже часто вимагає подвигу від тих, хто сповідує віру».
При цьому Патріарх зауважив, що і наш з вами час нічим не відрізняється від інших. «І сьогодні людські філософії, політичні концепції нерідко входять у протиріччя з вірою в Ісуса Христа, і від нас потрібні мужність і сила залишатися вірними Богу, зберігати віру в Господа і Спасителя, Який є начальник і виконавцем нашої віри. А у відповідь на це Бог дарує нам силу прозріння, силу і здатність розрізняти духів», - сказав він.
«Ось чому на Церкву Божу протягом всієї історії чинилися нападки і гоніння - тому що нерідко за думками людськими, за філософськими поглядами і політичними переконаннями, за смаками і пристрастями стоїть спокусник віку цього. Коли ці людські погляди й уподобання входять в протиріччя з вірою Христовою, коли мужні послідовники Господа твердо стоять в Православ`ї, тоді і виникають конфлікти. Іноді вони тягнуть за собою криваві гоніння, подібні тим, що порівняно недавно пережив наш народ, явивши сонм мучеників і сповідників. Сьогодні ніхто не страждає за віру фізично, але морально і етично ми продовжуємо нести ці страждання - щоразу, коли наклеп, брехня, блюзнірство, знущання над вірою спрямовуються на адресу віруючих людей», - сказав Патріарх Кирил.
«Якою же повинна бути наша відповідь? Вона повинна бути сповнена Божої правди, любові, смиренності, внутрішньої сили і непохитної вірності Господу. Відповідь, яку християнин спрямовує на адресу тих, хто чинить блюзнірство, завжди повинна бути сповнена мудрості, духовної сили і спокою, бо з нами Бог (Іс. 8:10; Мт. 1:23), Господь Ісус Христос, начальник і звершувач нашої віри», - підкреслив Патріарх Кирил.
«Зберігаючи віру православну, зберігаючи здатність відрізняти добро від зла, ми повинні і в нашому житті - особистому, сімейному, суспільному - завжди ставати на бік тих сил, які або прямо, або, може бути, не зовсім видимим чином, але по суті - разом з Христом, разом з Тим, Хто є начальником і звершувачем нашої віри», - сказав Патріарх Кирил і наголосив: «Нехай Господь допоможе нам продовжувати свідчити про свою віру, зберігати її в серці і на підставі цієї віри будувати відносини з навколишнім світом, пам`ятаючи, що Церква Бога Живаго є стовп і утвердження істини (1 Тим. 3:15) і сили пекла не переможуть її (Мф. 16:18). Амінь!»