У Москві, в рамках XX Різдвяних освітніх читань, 24 січня відбулася конференція «Церква і медицина. Етика і мораль у сучасній медицині».
Про це повідомляє Синодальний відділ церковної благодійності та соціального служіння РПЦ.
Присутні в приміщенні Синодального відділу церковної благодійності і соціального служіння обговорили проект Етичного кодексу православного лікаря та інші питання біомедичної етики.
Про основні положення Етичного кодексу православного лікаря розповіла професор, завідуюча кафедрою біомедичної етики РНІМУ ім. Н. І. Пирогова Ірина Силуянова. За її словами, основне завдання кодексу - нагадати православному лікарю про те, що його робота і служіння людям вимагають боротьби зі своїм егоїзмом, відмови від свого комфорту, спокою, від своїх законних прав та відпочинку, частини майна і привілеїв, якщо це необхідно для допомоги хворому.
Про це говорять перші пункти Кодексу, загальні його положення: «Православний лікар присвячує своє життя втіленню ідеалів милосердя, співчуття, любові та служіння стражденній людині». Положення Кодексу закликають православного лікаря до щирої участі в житті хворого, але в той же час застерігають від можливих компромісів зі своєю совістю: «Православний лікар, не відмовляючи хворому в допомозі, має право не проводити тих видів медичного втручання, які суперечать його моральним принципам».
Прагнучи до розвитку науки і медицини, «православний лікар вважає, що інтереси науки і суспільства не можуть превалювати над інтересами людини», - йдеться в документі. Більше того, «у випадках, коли законодавство вступає в протиріччя з християнськими моральними принципами, лікарі повинні діяти таким чином, щоб змінити закон, оскільки традиційні моральні цінності, безпосередньо пов`язані з християнською мораллю, значніші, ніж прийняті діючими законодавцями правові норми».
«У дотриманні цього Кодексу ми бачимо в деякому сенсі місію православних лікарів» - говорила І.Силуянова, позаяк сьогоднішнє суспільство вкрай поляризоване, роз`єднане, поділене на протиборчі групи і деморалізоване. Але якщо хоча б одна людина, тим більше, лікар, зможе подолати свій егоїзм і самолюбство і надати допомогу стражденній людини без будь-якої вигоди для себе, це вже стане маленьким сердечним «потеплінням» серед загальної байдужості.
Учасники конференції прийняли проект Кодексу. Однак дотримання Кодексу професійної етики православного лікаря залишається справою вільного вибору кожного віруючого медичного працівника, підкреслила І.Силуянова.