З 25 по 27 жовтня у Києві проходили IV Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання. За чотири роки існування світсько-церковний науково-практичний форум встиг стати традиційним і відомим далеко за межами України. Цього року учасникам було запропоновано взяти участь у роботі 8 секцій, серед яких уперше за історію читань працювала окрема секція, присвячена місії людям із вадами слуху.
Серед учасників Покровських читань були викладачі як духовних, так і світських навчальних закладів. Адже форум організували Місіонерський відділ і Відділ релігійної освіти та катехізації при Священному Синоді Української Православної Церкви та Всеукраїнське Православне педагогічне товариство разом із провідними світськими вузами України — Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Київським університетом ім. Б.Грінченка.
Про те, чим цьогорічний форум відрізнявся від попередніх, які зміни до Закону України «Про освіту» ініціювали учасники читань, і чи знаходять порозуміння Церква та світські вузи — розповів Голова Місіонерського відділу УПЦ архієпископ Полтавський і Миргородський Филип:
- На сьогодні є ціла низка нагальних питань стосовно системи освіти, які потребують вирішення. Перед законодавчими органами нашої держави ми будемо піднімати питання щодо відкриття Церквою навчальних закладів – від дитячих садків, загальноосвітніх шкіл до вищих навчальних закладів. Це питання є вкрай необхідним і для громадян нашої держави, і для Церкви, але не є єдиним.
На Покровських читаннях ми також піднімали питання запровадження курсів духовно-морального спрямування в системі української освіти. Слід наголосити, що такі курси мають бути, насамперед, культурологічними. Такі курси вже викладаються в загальноосвітніх школах у багатьох регіонах України. На сьогодні є декілька шкільних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України: «Біблійна історія та християнська етика», «Християнська етика в українській культурі», створені з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, та інші.
Але, на жаль, усе залежить від того, як місцева влада ставиться до тієї чи іншої програми. Хотілося б, щоб у питанні виховання дітей був системний підхід на теренах всієї України.
Наша мета — навчити молодь традиційним цінностям Православ’я. Тим чеснотам, на засадах яких сформувались українська нація та українська держава взагалі. Тому вважаю, що ці дві теми – ініціація відкриття навчальних закладів, засновниками яких зможуть бути релігійні організації, та запровадження в школах курсів духовно-морального спрямування — є головними сьогодні.
Отже, на цьому форумі ми намагалися піднімати саме ті питання, які є болючими й актуальними. Як нам це вдалося зробити — судитимуть українське суспільство і церковна спільнота.
Хочеться наголосити, що в Церкви складаються гарні відносини з провідними світськими вищими навчальними закладами. Але, на жаль, ще діють стереотипи радянського часу, мовляв, Церква має займати сторонню позицію в процесі виховання, що молодь не повинна чути про Бога. Але ми працюємо, щоб зламати ці стереотипи, і вже бачимо позитивну динаміку.
