Понеділок,
25 вересня 2017
Наші спільноти

Проповідь Патріарха Кирила у Кишиневі

9 жовтня 2001 року, у день преставлення апостола і євангеліста Іоанна Богослова і день пам`яті святителя Тихона, Патріарха Московського і всієї Росії, Святіший Патріарх Кирил очолив служіння Божественної літургії на площі Великих національних зборів — центральній площі Кишинева. Після читання Євангелія Предстоятель звернувся до присутніх із проповіддю.

В ім`я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Радію бачити вас всіх, мої дорогі, на цій площі в день, коли Господь сподобив мене прибути до Кишинева. Небеса розверзлися, але для виснаженої землі, яка майже три місяці не отримувала вологи, цей день є днем благословенним. Адже в якомусь сенсі благословення Боже завжди пов`язане з певною незручністю для людини, тому що у відповідь на Боже благословення потрібні людські зусилля.

Сьогодні, у день пам`яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, ми чули уривок із його послання (1 Ін. 4:12-19). Прозвучали дивовижні слова, які допомагають нам зрозуміти багато чого в житті сучасної людини. Кожному з нас здається, що найстрашнішим у житті є біль. Від болю страждає душевна й тілесна людина, і кожен прагне уникнути її. Але апостол вчить нас, що є дещо страшніше, ніж біль, — це страх. «У страхові є мука» — мука не стільки від болю, скільки від самого страху, від жаху. Ці дивовижні слова вражають свідомість, і наше сучасне життя дає нам безліч доказів правоти цих вогненних слів апостола і євангеліста.

Дійсно, страх вражає людину. Недарма й сучасні філософи, і фахівці в галузі медицини кажуть, що нинішня цивілізація, нинішнє суспільство насамперед страждає від стресів. Ми дійсно багато чого боїмося. Ми боїмося захворіти, ми боїмося бути обдуреними, ми боїмося втратити або програти — програти вибори, програти в спорі, програти в конкуренції. А найбільше ми боїмося старості, хвороб, самотності й, нарешті, смерті. Невідомо, чи вразить людину хвороба, але хвороби вона боїться; невідомо, чи програє людина спір, але саме побоювання програти вселяє страх у душу...

Ці страхи сучасного життя явлені нам як певний відбиток неблагополуччя людського суспільства. Справді, сучасний світ влаштований так, що він відтворює хибні цінності. Як зразок благополуччя світ пропонує людині матеріальне благополуччя й насолоду: май більше грошей, більше комфорту, користуйся всім цим — і будеш щасливий. Саме психологія людини, спрямованої до насолоди й зовнішнього благополуччя, і виявляється надзвичайно вразливою. Саме тут і народжуються страхи, адже благополуччя може бути відібране в будь-який момент, і в будь-який момент людина може виявитися нездатною насолоджуватися життям. Що ж тоді? А тоді страх і жах. Сьогодні суспільство поставило відтворення жахів і кошмарів на потік. Досить подивитися телевізійні передачі, фільми, блоки новин: постійні картини кошмару й жаху; і коли людина, що спрямовується до зовнішнього благополуччя, до насолоди, вдивляється в ці картини, вона підпадає під владу страху — звідси й ростуть стреси й духовне неблагополуччя. Крім того, страх стає певним інструментом маніпуляції свідомістю людини. За допомогою страху можна досягати політичних чи інших цілей — людина, що живе в страху, стає легкокерованою, вона втрачає свободу.

Чого ж вчить нас сьогодні святий Іоанн Богослов? Він вчить нас найбільшої мудрості — як перемогти страх, як перемогти стрес, як зберегти внутрішню свободу. Його дивні слова звучали сьогодні на цій площі: «Досконала любов проганяє страх». Комусь це може здатися незрозумілим, але в цих словах — велика мудрість. Через них людина здобуває перемогу над будь-якими страхами і стає мужньою і непереможною. Вже не обставини життя панують над людиною, але людина стає сильнішою за обставини.

Що ж таке досконала любов? Чи існує вона взагалі? Апостол відповідає: так. Він говорить про те, що Сам Бог є Любов, і хто перебуває в любові в Бозі перебуває, і Бог перебуває в ньому. А це означає, що людське співтовариство, яке виганяє Бога зі свого життя, приречене на страх, і цей страх лише зростатиме настільки, що невідомо, що залишиться від людської особистості. Але коли ми живемо з Богом, ми стаємо сильнішими. Ми нічого не боїмося, ми вручаємо своє життя волі Божій, ми намагаємося чути Його голос, у нас виростають крила, ми здатні літати, ми здатні долати будь-які труднощі життя — і особисті, і сімейні, і суспільні, і державні, — тому що Бог через любов звільняє нас від страху.

І сам Іоанн Богослов явив тому приклад, коли він, улюблений учень Спасителя, не побоявся Голгофи. Інші учні розбіглися, а він разом із Матір`ю Спасителя стояв біля Хреста, нічого не боячись — ні римських воїнів, ні злості первосвящеників, ні диких криків скаженого натовпу. Він стояв біля Хреста, перемігши страх, бо з Богом у серці страх зникає. І сьогодні, молячись святому апостолу і євангелісту Іоанну Богослову, ми проситимемо його, що нині стоїть перед престолом Божим, як колись він стояв біля Хреста, зміцнити нашу віру в Бога, а через це — любов у серці, досконалу любов, яка виганяє страх і допомагає людині, долаючи всі труднощі земного буття, спрямовуватися до справжніх цілей і цінностей, які Сам Бог визначив роду людському. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку