8 жовтня у день преставлення преподобного Сергія, ігумена Радонезького, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Успенському соборі Свято-Троїцької Сергієвої лаври. Після закінчення богослужіння Святіший Владика звернувся до учасників урочистостей із Первосвятительським словом.
Усіх вас, дорогі отці, брати й сестри, сердечно вітаю з великим для всіх нас святом пам`яті святого преподобного і богоносного отця нашого Сергія, ігумена Радонезького, чудотворця, до якого ми притікаємо з вірою і молимося перед його мощами. Преподобний чує цю молитву і великою силою, яка дана йому від Бога, ділиться з нами. І отримуємо ми за нашими молитвами — саме на цій відповіді Преподобного і грунтується наше шанування його імені. Тому й зібралися сьогодні в Троїце-Сергієвій лаврі тисячі паломників — не тому, що хтось отримав запрошення, не тому, що хтось когось змусив прийти, але ви прибули сюди з града Москви та інших міст і сіл, рухомі тільки одним бажанням — помолитися в цей день перед ракою Преподобного, точно знаючи, що він чує вашу молитву.
Чим же святий преподобний Сергій знайшов таку велику силу? Відповідь на це питання містилася в Євангелії (Лк. 6:17-23), яке ми сьогодні чули за Літургією, а також і в апостольському читанні (Гал. 5:22-6:2), де апостол прямо говорить: «Якщо хтось із братів згрішить, то ви такого виправляйте духом лагідності». Виправлення людини, виправлення життя нашого є неодмінною умовою розвитку людської особистості, неодмінною умовою вдосконалення суспільних відносин, життя людського суспільства. Тому що саме гріх, а не що інше, є причиною наших бід, скорбот, сімейних негараздів, нездоров`я, проблем у суспільстві й державі — гріх, який гніздиться всередині людей, штовхає їх на те, щоб обдурювати одне одного, класти брехню в основу своєї життєдіяльності, прагнути до збагачення й влади за рахунок інших, придушувати і переслідувати тих, хто незгодний. Все це має своїм коренем, своєю причиною не зовнішню невлаштованість суспільних відносин, не наявність тих чи інших законів, не наявність тих чи інших традицій в улаштуванні суспільного життя, а має єдиною своєю причиною гріх всередині людини. І ніколи не стануть кращими суспільство й людина, якщо не буде боротьби з гріхом.
«А ви такі, що й тих що згрішили виправляйте духом лагідності» (див. Гал. 6:1). Гріх не може покинути людину під впливом зовнішньої сили — чи то сила держави, чи, як це бувало іноді в історії, зовнішня примусова сила Церкви. Гріх може зникнути лише через внутрішню працю і внутрішню роботу людини над самою собою; а якщо й може бути зовнішній вплив на особистість, то тільки духом лагідності. Тому що сама людина повинна визначити, що добре, а що погано. Вона сама має відректися від гріха. Вона сама має стати на шлях спасіння, і ніякою владою і силою врятувати людину неможливо. А для того щоб допомогти людині зрозуміти свою відповідальність і владу над самою собою, слід впливати на неї духом лагідності.
Чому зібралося навколо преподобного Сергія у далекому XIV столітті, на цій самій землі, на якій ми з вами стоїмо, багато учнів? Чому Преподобний став центром тяжіння всієї Святої Русі? Чому схилив перед ним коліна Димитрій Донський, вирушаючи на Куликове поле? Чому схилив перед ним голову Олег Рязанський, який не бажав бути разом із Москвою в боротьбі проти іноземних загарбників? Та тому, що Преподобний не силою людської влади, не силою примусу, а силою лагідності виправляв душі людей, привертав до них молитвами своїми Божественну благодать.
Кожен із нас в якийсь момент життя покликаний когось вчити. Батьки — дітей, педагоги — учнів, досвідчені люди — молодь. Ми повинні зрозуміти: якщо хочемо виправити ближнього свого за законом Христовим, за Його заповідями, то немає іншої сили, як тільки духом лагідності виправляти людину. Це стосується і духовенства, і особливо духівників, які приймають сповідь людей. Не силою влади, не металом у голосі, не залякуванням, а силою лагідності і любові покликаний духівник виправляти життя людини. І якщо житимемо за словом апостола, то й до нас Господь через угодників Своїх, у лику яких особливе місце для нас займає преподобний Сергій, прихилить милість Свою і виправить наше гріховне житіє, наповнюючи його Своєю благодаттю, силою і міццю.
Молитвами святого преподобного і богоносного отця нашого Сергія, ігумена Радонезького, нехай береже Господь кожну людину, та допоможе кожній бентежній душі знайти сенс буття! Його молитвами нехай збереже Господь юне покоління від усілякої скверни і навчить того, наскільки добре і досконале ярмо пропонує нам Господь словом Своїм (див. Мф. 11:30)! Віримо, що молитвами Преподобного Господь благословить і зміцнить віру православну, а з нею і духовне життя народу на неосяжних просторах Святої Русі. Амінь.
Зі святом вас всіх вітаю!
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі
