Різдвяне послання митрополита Мефодія (УАПЦ)

13:36, 03 січня 2011
9 0

Його Блаженства Блаженнішого Мефодія

 

Митрополита Київського і Всієї України

Предстоятеля Української Автокефальної

Православної Церкви

священству, чернецтву і всім вірним

Української Автокефальної Православної Церкви

 

Христос Рождається!

 


Улюблені архіпастирі, пастирі, ченці та всі вірні чада
Української Автокефальної Православної Церкви!

 

 

Понад два тисячоліття минуло з тої єдиної та благословенної ночі, коли в потьмареному гріхом світі, засяяло Сонце Правди - у Віфлеємській печері народився Богонемовля Христос, Спаситель людей та світу. «Слово стало плоттю», пише про цю сокровенну таємницю святий апостол Иоан Богослов. Син Божий - став Сином Людським Незбагнене, невмістиме світом Небо прийшло на землю та увібралося у людську плоть. У чому причина Воплочення? У чому сенс цього таємничого та незбагненого для ангельських та людських умів вчинку Бога? Ось як на це питання відповідає святий Іриней Ліонський: «Ось причина, з якої Слово Боже стало плоттю і Син Божий - Сином Людським для того, аби людина вступила до спілкування зі Словом Божим і, набувши синівство, стала сином Божим». Сенс воплочення у повноті спілкування між людиною та Богом. Сенс воплочення у тому, що людина у Христі отримує синівство та безсмертя. Сенс воплочення в обожненні, у тому, що людину осяює благодать, яка надає їй повноту Божества Чи потрібний Спаситель Христос сучасній людині? Чи готове прийняти цей осяйний дар Бога сучасне людство? Чи здатне воно сьогодні, крізь стому та морок, почути Божий заклик до єдності? XX століття стало переломною добою у житті людства Радикально змінилися усталені уявлення про людину та світ. Людина вперше почала мандрувати космосом Людське життя докорінно змінилося завдяки стрімкому розвитку інформаційних технологій. Однак, ці глобальні зміни в нашому житті лише ще раз підкреслили потребу у звільненні та єднанні. Адже ані науковий та технічний поступ, ані новий, створений інформаційними технологіями стиль життя, ані сучасна світська філософія не змогли розрадити людину перед лицем хижого ніщо, яке намагається її знищити. Сучасна людина стала легше стомлюватися від спілкування. У неї хронічно не вистачає часу. Вона перенасичена інформацією, а її душевний смуток не можуть остаточно розрадити ані актуальне мистецтво, ані засоби сучасної медицини. Але в той момент, коли стомлена та розчарована в усьому людина підіймає очі до неба, вона неодмінно чує Божий голос, що нагадує їй, що справжня батьківщина людини це не місто Каїна, що розрослося до меж сучасної цивілізації, а Небесний Єрусалим, град небесний, Царство Боже. Сенс людського життя не в тому, щоби встигнути передати ланцюжок життя іншій істоті, нагадує Християнське Одкровення. Він також не полягає у цивілізаційній площині. Людина створена Богом не рабства у місті Каїна, а для творчого споглядання Божої премудрості у раю солодощів. Створена, здобути повноту життя. Створена, щоби бути богом, аби розділити зі своїм Творцем повноту божественного життя, обожнитися. Син Божий стає Сином людським, аби оновлено Ним людство возз`єдналося з небом, аби людський, збудований Каїном град - перетворився на град Небесний, на Небесний та вишній Єрусалим Осяйна ніч Різдва - це ніч згадки. Згадки про наше небесне походження, про нашу небесну батьківщину, про небесний сенс нашого життя. Нехай же у цю таємничу ніч, коли у мороці Віфлеємської печери спалахнув вогонь Божества, кожен із нас, чад Святої Церкви згадає про правдивий сенс життя. Згадає, що єдині ліки, що можуть зцілити від стоми життям та смерті наше життя - це Христова любов та благодать Духу Святого. «Належало, пише святий Григорій Ниський, покликати зі смерті до життя всю нашу природу цілком І ось Бог схилився над нашим трупом, аби, так би мовити, протягнути руку істоті, яка перед Ним лежала Він наблизився до смерті аж до єднання з нашою нікчемністю і надав нашій природі через посередництво Свого власного тіла початок воскресіння, воскресив усю людину Своєю Силою». Згадаймо ж у цю радісну ніч про невимовну Божу любов та піднесемо очі та серця до неба, до нашого правдивого дому. Вознесемо молитви до Богонемовля Христа, аби радість Різдва не залишала нас завтра та у наступні дні нашого життя. Улюблені у Господі владики, дорогі отці, браття та сестри, знову і знову вітаю вас із радісним та великим святом Різдва Христового та Новоліттям милості та благості Господньої! Як пише святий Іоан Золотоустий, Різдво Христове є найвеличніше з усіх свят, митрополія усіх свят, початок і вінець їх. Нехай же це величне свято стане і митрополією нашого спасіння, початком і вінцем нашої молитви та побожного життя! Христос Спаситель, що нині народжується у Вифлеємі, нехай благословляє та зберігає нас в усі дні нашого земного життя! Ласки та щедроти Богонемовляти Христа нехай перебувають з усіма вами та побожним, Богові покірним народом українським.

 

Христос Рождається! Славімо Його!

+Мефодій
Митрополит Київський і Всієї України
Предстоятель Української Автокефальної
Православної Церкви

 

 

Різдво Христове
7 січня 2011р.Б. м. Київ

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter