Священний Синод УПЦ підбив підсумки року

11:36, 24 грудня 2010
0 0

Останнє в цьому році засідання Священного Синоду Української Православної Церкви відбулося в четвер, 23 грудня, у Синодальному залі Київської Митрополії в Києво-Печерській Лаврі в другій половині дня.

Зранку цього дня робота Синоду проходила в розширеному форматі. Під головуванням Блаженнішого Митрополита Володимира, у присутності всіх Преосвященних голови Синодальних відділів і комісій Української Православної Церкви зачитали звіти про роботу очолюваних ними структур у 2010 році.

У робочому засіданні, яке очолив Блаженніший Митрополит Володимир, взяли участь постійні члени: митрополити Одеський і Ізмаїльський Агафангел, Чернівецький і Буковинський Онуфрій, Луганський і Алчевський Іоанникій, архієпископи Білоцерківський і Богуславський Митрофан, Хустський і Виноградівський Марк, а також запрошені Преосвященні: архієпископи Херсонський і Таврійський Іоанн, Мукачівський і Ужгородський Феодор, єпископ Сєверодонецький і Старобільський Агапіт.

***
На засіданні було підбито підсумки святкувань ювілеїв та визначних церковних подій у 2010 році

Зокрема 75-ліття Його Блаженства, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, що відзначалося в Києві 22-23 листопада 2010 року (журнал № 32). Заслухавши інформацію про святкові ювілейні заходи, члени Синоду висловили подяку Предстоятелям і представникам Помісних Православних Церков за участь в урочистостях, а представникам державної влади за сприяння та допомогу в організації заходів. Синодальній ювілейній комісії було винесено подяку за виконану роботу.

Перебування в Україні Чудотворної ікони Божої Матері «Розчулення» («Умиление») з 22 листопада по 6 грудня 2010 р. (журнал № 33). Синод ухвалив скласти подяку Його Святості, Святішому Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу, за надане благословення привезти в Україну Чудотворний образ.
Синод окреслив коло ювілейних дат у наступному, 2011 році

Так, 2011 року, відповідно до Указу Президента України, буде відзначатись 1000-ліття Софійського собору м.Києва, заснованого Святим рівноапостольним князем Володимиром та побудований святим Київським великим князем Ярославом Мудрим (журнал №34).
До Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира звернулася з листом Генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Н.М. Куковальська (лист №476/01-19 від 5 листопада 2010 року), в якому вона просить сприяти у вирішенні питання повернення в Україну святинь, що зберігались у соборі: ікони Святителя Миколая чудотворця («Миколи Мокрого») та чесних мощей святого князя Ярослава Мудрого, які за наявною інформацією знаходяться в м.Нью-Йорку (США).

Священний Синод ухвалив підтримати ініціативу керівництва Національного заповідника «Софія Київська» щодо повернення національних святинь ікони Святителя Николая чудотворця («Миколи Мокрого») та чесних мощей Святого князя Ярослава Мудрого в Україну і з цього приводу звернутися до Президента України В.Ф. Януковича та Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова з проханням надати цьому питанню державного значення та всіляко сприяти його реалізації.

Рішенням Синоду було створено комісію, яка має розробити та представити на наступне засідання Священного Синоду план заходів, пов’язаних із святкуванням 1000-літнього ювілею Софійського собору. До складу комісії увійшли:
1) Преосвященний Олександр, архієпископ Переяслав-Хмельницький, в.о. Голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви - Голова комісії;
2) Ігуменя Серафима (Шевчик), Голова Місії «Церква і культура» – заступник Голови;
3) Протоієрей Георгій (Коваленко), Голова Інформаційно-просвітницького відділу;
4) Ігумен Аркадій (Демченко), співробітник Київської Митрополії;
5) Богуцький Юрій Петрович, Голова Державного комітету України у справах релігій (за згодою);
6) Решетніков Юрій Євгенович (за згодою);
7) Громова Марина Едуардівна, Генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (за згодою);
8) Куковальська Неля Михайлівна, Генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» (за згодою);
9) Бурега Володимир, доцент Київської Духовної Академії.

Також на 2011 рік заплановано святкування 450-річчя написання Пересопницького Євангелія (журнал №35). 2008 року, до 1020-річчя Хрещення Русі, Українська Православна Церква ініціювала та втілила в життя факсимільне видання Пересопницького Євангелія.
Презентації факсимільного видання Пересопницького Євангелія відбулися у ряді країни світу, а саме: у Великобританії, Канаді, США, Ізраїлі, Польщі та Іспанії.
Пожертви, отримані від реалізації видання Пересопницького Євангелія, йдуть на будівництво Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового м.Києва.

Підготувати план заходів зі святкування ювілею Пересопницького Євангелія у 2011 році покладено на Синодальний відділ УПЦ «Церква і культура».
Синод заснував нові церковні нагороди

Було ухвалено впровадження та затверджено ескізи орденів Української Православної Церкви Святителя Миколая Чудотворця «За благодійництво» (журнал №36) та Святого благовірного Київського князя Ярослава Мудрого (журнал №37).
Встановлено місцеве шанування ікон та канонізованих святих УПЦ

У Київській єпархії Синод благословив місцеве святкування на честь ікони Божої Матері «Услишательниця» — 22 вересня/5 жовтня (журнал №38).

Розглянувши житіє, труди, подвиги, чудеса та враховуючи народне шанування, було ухвалено благословити місцеве прославлення та шанування ігумена Воніфатія (Виноградського) — преподобного Воніфатія Київського (пам’ять звершувати 27 грудня / 9 січня) (журнал №39); та монахині Євтропії (Ісаєнкової) — преподобної Євтропії Херсонської (пам’ять звершувати 30 жовтня/12 листопада в день обрітення її святих мощей) (журнал №40).

Синод ухвалив також затвердити іконописне зображення цих святих та піднести подяку Всемилостивому Богу, дивному у святих Своїх, що явив нам нових молитовників за нашу Святу Церкву та наш народ.

У святці Української Православної Церкви було внесено ім’я святого священносповідника Досіфея (Васича), митрополита Загребсько-Люблянського, який був причислений до лику святих Архієрейським Собором Сербської Православної Церкви 22 травня 1998 року (журнал №41).

Майбутній святитель народився в Белграді в 1878 р. З 1900 по 1904 роки навчався в Київській Духовній Академії. У 1913 р. рукопокладений в єпископа. В серпні 1922 р. разом із прп. Алексієм (Кабалюком) створив у Закарпатті Єпархіальну раду. Помер свт.Досіфей у Белграді 13 січня 1945 року.
Створено Піклувальну раду будівництва Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового

Синод заслухав інформацію Блаженнішого Митрополита Київської і всієї України Володимира про хід будівництва Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового та Духовно-просвітницького центру Української Православної Церкви та ухвалив продовжити всеукраїнський збір пожертв на будівництво (журнал №42).

Також було наголошено на необхідності звернути увагу єпархіальних Преосвященних на потребу активної участі у всеукраїнському зборі пожертв на будівництво Кафедрального собору та Духовно-просвітницького центру УПЦ.

Рішенням Синоду було створено Піклувальну раду будівництва Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового, до участі в якій запрошено церковних, державних і громадських діячів, які постійно піклуються та допомагають будівництву Кафедрального собору і Духовно-просвітницького центру УПЦ. Особистий склад Піклувальної ради буде затверджено розпорядженням Предстоятеля УПЦ.
Відбулися кадрові зміни в єпархіях Української Православної Церкви

Єпископом Броварським, вікарієм Київської Митрополії, ухвалено бути клірику Київської єпархії архімандриту Феодосію (Снігірьову) (журнал №44). Наречення та хіротонію звершити в місті Києві.

Єпископом Рокитнянським, вікарієм Білоцерківської єпархії бути клірику Білоцерківської єпархії архімандриту Никодиму (Барановському) (журнал №45).

Єпископом Дрогобицьким, вікарієм Львівської єпархії бути клірику Київської єпархії архімандриту Філарету (Кучерову) (журнал №46).

Наречення та хіротонії звершити в місті Києві, про що послати відповідні Укази.

Преосвященного Іосифа (Маслєннікова), єпископа Запорізького і Мелітопольського, було звільнено від управління Запорізькою єпархією.

Керуючим Запорізькою єпархією призначено Преосвященного Луку (Коваленка), архієпископа Конотопського і Глухівського, звільнивши його від управління Конотопською єпархією та з посади намісника Різдва Пресвятої Богородиці ставропігійної Глинської пустині. Єпископом Конотопським і Глухівським призначено Преосвященного єпископа Іосифа (Маслєннікова). Виконуючим обов’язки намісника Різдва Пресвятої Богородиці ставропігійної Глинської пустині призначено архімандрита Антонія (Кріпака) (журнал №47).
Зазнав змін адміністративний устрій Української Православної Церкви

Криворізьку єпархію розділили на дві самостійні (журнал №48): Дніпродзержинську та Криворізьку.

До Дніпродзержинської єпархії ухвалено віднести адміністративні одиниці Дніпропетровської області: Верхньодніпровський р-н, м.Дніпродзержинськ, Криничанський р-н, Магдалинівський р-н, Петриківський р-н, Солонянський р-н, Царичанський р-н.

У Криворізькій єпархії залишаються: Апостолівський р-н, м.Жовті Води, м.Кривий Ріг, Криворізький р-н, м.Марганець, Нікопольський р-н, П’ятихатський р-н, Софіївський р-н, Токмаківський р-н, Широківський р-н.

Зі сладу Дніпропетровської єпархії вилучено Магдалинівський р-н, Петриківський р-н, Царичанський р-н та віднесено їх до складу Дніпродзержинської єпархії.

За Преосвященними Криворізької єпархії залишено титул «Криворізький і Нікопольський».

Преосвященним Дніпродзержинської єпархії іменуватись «Дніпродзержинський і Царичанський».

Керуючим Дніпродзержинською єпархією призначено Преосвященного Володимира (Орачова), єпископа Ровеньківського, вікарія Луганської єпархії, звільнивши його з посади вікарія Луганської єпархії.

У Київській єпархії утворено чотири вікаріатства (журнал №49).

1) Броварське (Броварський, Вишгородський, Іванківський райони), керуючий — Преосвященний Феодосій, єпископ Броварський, вікарій Київської Митрополії.

2) Переяслав-Хмельницьке (Переяслав-Хмельницький, Бориспільський, Обухівський, Васильківський райони), керування доручено Преосвященному Пантелеімону, єпископу Васильківському, вікарію Київської Митрополії.

3) Макарівське (Макарівський, Києво-Святошинський, Фастівський, Бородянський райони). Керування доручено Преосвященному Іларію, єпископу Макарівському, вікарію Київської Митрополії.

4) Яготинське (Згурівський, Яготинський, Баришівський райони). Управління доручено Преосвященному Серафиму, єпископу Яготинському, вікарію Київської Митрополії.

Отцям благочинним Київської єпархії Синод благословив всіляко сприяти організації управлінь вікаріатств та надавати допомогу Преосвященним у вирішенні адміністративно-дисциплінарних питань.
Священний Синод схвалив роботу Синодальних закладів у 2010 році та призначив нових голів Синодальних закладів

Головам Синодальних закладів (комісій, відділів, комітетів, місій) було винесено подяку за виконану роботу (журнал №43).

Преосвященного Антонія, архієпископа Бориспільського, вікарія Київської Митрополії, звільнено з посади Голови Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді УПЦ, висловивши йому подяку за понесені труди.

Головою Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді УПЦ призначено Преосвященного Гурія, архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, звільнивши його з посади Голови Синодального відділу у справах молоді, висловивши йому подяку за понесені труди.

Головою Синодального відділу у справах молоді призначено архімандрита Іону (Черепанова), намісника Свято-Троїцького Іонинського чоловічого монастиря м.Києва (журнал №50).
При Священному Синоді УПЦ було створено Комітет з біоетики та етичних питань

Головою Комітету призначено Преосвященного Іларія, єпископа Макарівського, вікарія Київської Митрополії. (журнал №51).
У Луганську створено Луганський Богословський Університет на честь Архістратига Михаїла

Навчальному комітету при Священному Синоді УПЦ сумісно з Юридичним відділом Київської Митрополії ухвалено розробити програму навчання та підготувати Статутні документи Луганського Богословського Університету на честь Архістратига Михаїла (журнал №52).
Синод відреагував на численні звернення віруючих щодо прийняття Верховною Радою України нового Податкового кодексу

Богословсько-канонічній комісії при Священному Синоді УПЦ доручено вивчити з богословської точки зору положення Податкового кодексу щодо механізму обліку фізичних осіб-платників податків та аргументи віруючих, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків

Представництву УПЦ у Верховній Раді України та Юридичному відділу УПЦ у співпраці з народними депутатами України підготувати пропозиції щодо захисту прав віруючих та розв’язання суперечливих питань (журнал №53).
Члени Священного Синоду направили Звернення до Президента України В.Ф.Януковича, Прем’єр-міністра України М.Я.Азарова, Голови Верховної Ради України В.М.Литвина з приводу можливої легалізації в Україні грального бізнесу

У зверненні зокрема зазначено: «У 2009 році, в тому числі і на прохання Української Православної Церкви, влада заборонила в Україні гральний бізнес. Ця подія була позитивно сприйнята як релігійними організаціями України, так і суспільством в цілому.
Нещодавно Міністерство фінансів України підготувало та оприлюднило на власному сайті Законопроект «Про азартні ігри» та ініціює відродження в Україні грального бізнесу, мотивуючи це потребою наповнювати бюджет. До нас мають знову повернутися казино, гральні автомати, гра в карти та кості на гроші тощо.

Спроба знову легалізувати гральний бізнес не сприятиме підвищенню авторитету державної влади в очах суспільства та віруючих. Попередній досвід засвідчив, що результатом такої легалізації є падіння моральності в суспільстві, руйнація родин та розбещення дітей. Намагатися заробити гроші на експлуатації людської слабкості та пристрасті є аморальним.

У зв’язку з цим просимо Вас особисто звернути увагу на цю проблему та зробити все можливе задля того, щоб в Україні гріх не був легалізованим» (журнал №54).
Кадрові зміни торкнулися монастирів Української Православної Церкви

Ігумена Маркела (Місюру) затверджено намісником чоловічого монастиря на честь святих мучеників Косьми і Даміана, що в м.Алушта АР Крим (журнал №55).

Відповідно до поданого прохання, з посади настоятельки Свято-Василівського жіночого монастиря, що в м. Овручі Житомирської області було звільнено ігуменю Георгію (Пінчук). Настоятелькою Свято-Василівського жіночого монастиря, що в м. Овручі Житомирської області, затверджено монахиню Аполлінарію (Цвіркун) з возведенням в сан ігумені та возложенням наперсного хреста за посадою (журнал №56).

Преосвященного Августина, архієпископа Львівського і Галицького, звільнено з посади священноархімандрита Свято-Покровського чоловічого монастиря, що в с.Кострино Великоберезнянського району Закарпатської області (журнал №57).

Правлячого Архієрея Мукачівської єпархії, Преосвященного Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського, затверджено настоятелем таких монастирів Мукачівської єпархії:
1. Свято-Воскресенського чоловічого монастиря м.Ужгорода;
2. Свято-Успенського чоловічого монастиря с.Кечирне Воловецького району;
3. Чоловічого монастиря на честь Казанської ікони Божої Матері с.Тишів Воловецького району;
4. Свято-Пантелеімонівського чоловічого монастиря с.Осій Іршавського району;
5. Свято-Іоанно-Богословського чоловічого монастиря с.Сільце Іршавського району (журнал №58).

Архімандрита Савватія (Хомазюка) звільнено з посади намісника Свято-Успенського чоловічого монастиря с.Липки Гощанського району Рівненської області за станом здоров’я (журнал №59).

Монахиню Серафиму (Готра) затверджено настоятелькою Свято-Іоанно-Предтечинського жіночого монастиря, що в с.Дубрівка Іршавського району Закарпатської області, з возведенням в сан ігумені та возложенням наперсного хреста за посадою (журнал №60).

Настоятелькою жіночого монастиря на честь Корсунської ікони Божої Матері, що в с.Корсунка м.Нова Каховка, затверджено монахиню Амвросію (Грицюк) з возведенням в сан ігумені (журнал №61).
Відкрито нові обителі

Свято-Миколаївський чоловічий монастир в с.Холмівка Бахчисарайського району АР Крим (Сімферопольська єпархія) (журнал №62).

Мангупський Свято-Благовіщенський чоловічий монастир у с.Красний Мак Бахчисарайського району АР Крим (Сімферопольська єпархія) (журнал №63).

Жіночий монастир на честь Іверської ікони Божої Матері в селі Голуби Дубенського району Рівненської області (Рівненська єпархія) (журнал №64). Настоятелькою монастиря затверджено монахиню Анімаїсу (Мігалі) з возведенням в сан ігумені та возложенням наперсного хреста за посадою.

Жіночий монастир на честь святої рівноапостольної Марії Магдалини в с. Зарічево (урочище «Голиця») Перечинського району Закарпатської області (Мукачівська єпархія) (журнал №65). Настоятелькою обителі призначено монахиню Варвару (Поп) з возведенням в сан ігумені та возложенням наперсного хреста за посадою.
Священний Синод розглянув ситуацію, що склалася у Свято-Кирилівській парафії міста Києва

Було ухвалено затвердити Укази Митрополита Київського і всієї України №1489 від 27.10.2009 року та №627 від 01.04.2010 щодо звільнення протоієрея Феодора Шеремети з посади настоятеля Свято-Кирилівської парафії міста Києва.

Настоятелем Свято-Кирилівської парафії міста Києва призначено Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

Синод закликав клір та парафіян Свято-Кирилівської парафії міста Києва до взаємопорозуміння, послуху та братньої любові у Христі (журнал №66).

***

Для участі в зимово-весняній сесії Священного Синоду 2011 року запросять Преосвященних: митрополита Луцького і Волинського Ніфонта, архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського Гурія та єпископа Сумського і Охтирського Євлогія.

http://orthodox.org.ua/uk/node/8409

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter