Проповідь Митрополита Володимира з нагоди дня пам’яті святих жон-мироносиць

17:39, 19 квітня 2010
Православ`я
0 0

«Крім дванадцяти і семидесяти учнів за Христом ходили та Йому вірно служили багато жінок, котрі навчалися у Нього вірі та святому життю, допомагали Йому в проповіді про Царство Боже.

Жони-мироносиці отримали таку назву тому, що принесли до гробу Господнього миро для помазання пречистого тіла Його, показали свою велику любов до Господа, були свідками смерті Христа Спасителя й проповідницями Його Воскресіння. Ці святі жони, прибувши на місце поховання Христа, знайшли відваленим камінь від гробу, сторожу – яка від страху розбіглася, побачили ангела, який сповістив їм про Воскресіння Господа, а потім і Його Самого, Котрий сказав: «Радуйтеся!», ― як оповідає нам святий євангеліст Матфей.

Яка велика нагорода за труд любові! Мироносиці у глибокій печалі, забувши про обітницю Спасителя про воскресіння в третій день, прийшли помазати ароматами померлого, а знайшли воскреслого й першими відчули святу радість Воскресіння.

Свята Церква, шануючи пам’ять жон-мироносиць, віддає належну хвалу їхній вірі, гарячій любові й відданості Господу, Котрого переслідувала заздрість і злоба первосвящеників, книжників і старійшин юдейських. На прикладі мироносиць Церква вчить нас щирій вірі, гарячій любові та незмінній відданості Господу Іісусу впродовж усього нашого життя, у будь-якому стані, серед усіх нестабільностей життя, в щасті і горі, в скорботі і радості, в багатстві і бідності, в здоров’ї та хворобі, в тиші і бурі душевній.

Особиста, жива, заснована на Євангелії християнська віра, є істинне миро для Господа. Він щедро нагороджував чудесними дарами тих, в кому знаходив віру. “Віра твоя спасла тебе, йди з миром”, “йди, і як вірував ти, нехай і буде тобі”, “по вірі вашій нехай буде вам”, “все, чого не попросите в молитві з вірою, отримаєте”, - говорив Він віруючим.

Отже, нехай буде достойним миром для Господа наша жива віра. Кожного дня будемо приносити Йому в дар миро віри, сповідуючи гріхи свої, віддаляючись від справ пітьми, творячи діла світла. Віра з покаянням виправдає нас і покаже нас учасниками Вічної Слави.

З вірою поєднуй, християнине, надію на милосердя Боже, на Його промислительну опіку про тебе й людей. З надією поєднуй любов та добрі діла, живи побожно і свято у страсі Божому – і побачиш Бога. Сподобившись милості від Бога, будь сам милостивий, і все це буде твоїм запашним миром Господу.

Любов до Бога і людей, мир, віра і життя з вірою – це миро для тіла Господнього. Християни – тіло Його. Церква – це тіло Його, говорить Апостол. Ось де наше миро. Понесемо ж це миро до меншої братії Христової, як би до Самого Господа і будемо ходити з ним, доки є дихання в устах наших, і Господь обов’язково прийме це духовне миро в пренебесний і мисленний Свій жертовник, в аромат пахощів духовних, пошле нам благодать Святого Духа і прийме нас у вічний спокій Царства Свого».

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter