Підготовка до Великого посту

12:18, 05 лютого 2010
Православ`я
27 0

«Православіє в Україні»

«Православіє в Україні»

Поволі збігають два тижні, протягом яких ми повинні підготувати себе до Великого посту, коли віруючі намагатимуться максимально очиститись тілесно та духовно аби підготувати себе до вшанування великого свята - Світлого Христового Воскресіння.
Найдавніший піст

Про Великий Пасхальний піст знають усі. Навіть ті, хто ніколи не дотримується жодних постів або й взагалі далекий від Церкви. І це не дивно. Адже цей піст відомий не лише своєю строгістю, але й давністю. Так, ще в перші роки після Воскресіння Христового люди дотримувалися лише одно- чи дводенного посту (рідше - шестиденного) на знак пам`яті розп`яття Христа. Однак вже в апостольських правилах (правило 69), що є найдавнішою пам`яткою законів Церкви, які вкладалися ще учнями Христа в перші роки християнства, а також в 5-ому правилі І Вселенського Собору (Нікейського, 325 р.), згадується Пасхальна Чотиридесятниця. Отже, вже в перших віках було встановлено сорокаденну тривалість цього посту.
Скільки ж насправді триває піст?

Тривалість посту - сорок днів, була встановлена не випадково. В Євангелії від св. Матвія (4, 1-2) читаємо: «Потому Іісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол його спокушав. І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів». Саме стільки намагаються обмежувати себе в їжі і не лише в ній всі православні християни. Дотримуючись сорокаденного посту ми намагаємось згадати той час, коли в пустелі постив Сам Спаситель. Згадаймо також, що і Мойсей перед тим, як написати на таблицях Десять Заповідей, даних йому Господом, також постив сорок днів і ночей (Вих. 34,28).

Однак кожен, хто хоч трохи знайомий з цим постом, легко підрахує, що триває він насправді 7 тижнів, а, отже, не сорок, а цілих сорок дев`ять днів. Одразу виникає питання - як так?

Аби знайти відповідь треба поринути назад в перші віки християнства. Бо хоча вже тоді було встановлено сорокаденну тривалість посту, залишалися, однак, неузгодженості з приводу того, які саме дні вважати пісними, чи зараховувати до них суботу і неділю, а також чи враховувати в період Чотиридесятниці страсний тиждень. Так склалося, що в Православній Церкві став переважати Константинопольський устав, а, отже, до православного посту сьогодні враховуються суботні та недільні дні, однак не враховується страсний тиждень. В Чотиридесятницю не враховуються також останні два дні цього шеститижневого періоду - Лазареву суботу та Вербну неділю. Хоча ці дні також залишаються пісними, піст в них дещо послаблений. Таким чином виходить, що в Пасхальну седмицю ми насправді дотримуємося двох постів - спершу сорокаденного посту, а потім ще семи днів страсного тижня. Разом з Лазаревою суботою та Вербною неділею і маємо загалом 49 днів.
Тижні підготовки

Враховуючи тривалість та складність Великого посту, йому передують три підготовчі тижні, що в грецькій традиції звуться часом Тріоді. В цей період віруючі мають змогу поступово підготуватися як духовно, так і фізично, до початку самого посту.

Перший тиждень починається після неділі митаря й фарисея. Згадуючи історію цих двох людей, Церква закликає віруючих задуматись над покаянням істинним та показовим, про піднесення смиренних та пониження гордих (Лк, 18, 9-14). Саме час подумати про те, чи є наша віра даниною моди, чи нашим чистосердечним покликом. І чи не впадаємо ми часом, подібно фарисеєві, у гріх гордості, вважаючи, що, на відміну від більшості, можемо уникнути більшості спокус. Або ж вважаємо себе кращими за інших з будь-якого іншого приводу. Тиждень цей зветься суцільним, або ж ще - всеїдним, адже відміняється піст у середу та п`ятницю.

Наступну неділю Церквою згадується притча про блудного сина, наголошуючи на силі щирого каяття (Лк, 15,11-32). Адже всі люди грішні, і кожен може припуститися помилки, часом навіть великої. Однак головне вчасно схаменутися, подолати в собі гордість, самовпевненість, і, віднайшовши сили, усвідомити свою помилку, свою провину, - щиро розкаятись. Цей тиждень є звичайним, тобто середа і п`ятниця - пісні дні, інші - ні. Закінчується він Неділею М`ясопусною - це останній день перед Пасхою, коли дозволяється їсти м`ясні продукти.

В М`ясопусну неділю Церква згадує Страшний Суд. В наступний після цієї неділі тиждень м`яса їсти вже не можна, однак ще дозволяються молочні, яєчні та рибні продукти. Цей тиждень має різні назви. Так, за грецькою традицією його називають «білим постом», преподобний Феодор Студіт - «передпосним», православна гімнографія - «очищувальним». Ну а в нашому народі вже здавна закріпилася традиція звати його Масляною, а чи не в кожен день цього тижня смажити млинці. Закінчується він Неділею Сиропусною - останнім днем коли можна вживати молочну та іншу ще дозволену цього тижня їжу. Ця неділя, однак, є ще й Прощенною Неділею.

В Прощенну Неділю Церква згадує первородний гріх людства та вигнання Адама із раю. Цей день є особливим в підготовці до Великого посту - віруючі просять пробачення в своїх рідних та близьких, та, в свою чергу, намагаються вибачити всіх своїх кривдників, аби з чистим серцем та щирою вірою вступити наступного дня у Великий піст.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter