Відповідь архиєпископа Уманського Олександра (Детройт, Мічіган, США)Священному Синоду УПЦ КП

11:03, 14 січня 2010
Православ`я
135 0

Священному Синодові Української Православної Церкви Київського Патріярхату

відповідь на інформації і ухвали журналу засідань Св. Синоду № 27 з 13 грудня 2009 року

Ваша Святосте, Високопреосвященні Владики!

Вивчивши і переосмисливши Ваші матеріяли з журналу № 27 за 13.12.09 року, я прийшов до висновку, що між нами постало ВЕЛИКЕ НЕПОРОЗУМІННЯ, яке вимагає документального спростування і вияснення, що я і хочу зробити в цій моїй відповіді, розглядаючи пункти журналу № 27.

УАПЦ (Соборноправна) інкорпоре була прийнята до єдности з Київським Патріярхатом за бл. п. Патріярха Володимира. Як Церкву привітав її особисто покійний Патріярх у телефонній розмові з істориком Сергієм Білоконем і зі мною після винесеного Нарадою духівництва і представників парафій рішення про приєднання УАПЦ (Соборноправної) - не бувшої, як Вас поінформовано, а існуючої і тоді і досі - до Київського Патріярхату в ім`я Єдности Української Православної Церкви. В ухвалах і Заклику наради духівництва й представників парафій УАПЦ (Соборноправної) в США з 18 грудня 1993 року Божого ухвалено "приєднатися до Київського Патріярхату на автономних основах, як ЦЕРКВА в іншій державі із збереженням всіх наших особливостей і назви Українська Автокефальна Православна Церква - УАПЦ". А в пункті 2 ухвалено "Звернутися з ЗАКЛИКОМ до всіх парафій УАПЦ (Соборноправної) про "приєднання УАПЦ (Соборноправної) як цілости д о Української Православної Церкви - Київського Патріярхату." А в документі з 21 грудня 1994 р. Преосвященному Олександру (Биковцю), Єпископу УАПЦ (Соборноправної) в США повідомлялося, що "згідно рішення Священного Синоду від 30.11.94р. УАПЦ (Соборноправна) в США у складі єпископа Олександра, єпископа Єлисея з духівництвом та парафіями прийнята у лоно Української Православної Церкви Київського Патріярхату." Підписав Керуючий Справами Київської Патріярхії прот. Андрій Власенко. Таке ж повідомлення подано і в газеті "Свобода". Владиці митрополитові Димитрієві (Рудюкові), напевно все це дуже добре відомо, бо він був тоді келейником пок. Патріярха Володимира.

Понад п`ятнадцять років цей факт ні в кого не викликав ніяких інших трактувань, бо ось, наприклад, у привітальному листі з 20 жовтня 2003 року, в 10 - ту річницю приєднання нас до УПЦ КП Святіший Патріярх ФІЛАРЕТ іменує нас УАПЦ (Соборноправною), а також у листі з 1 квітня 1997 р. дякував мені, духівництву та вірним Української Автокефальної Православної Церкви (Соборноправної) в США за підтримку. І тільки в останні два роки невідомо мені з яких причин, як стверджується в "Довідці", "Священний Синод прийняв до Київського Патріярхату не УАПЦ (Соборноправну), а єпископів, духовенство і парафії, які раніше належали до УАПЦ (Соборноправної)". Це неправда, бо в офіційному документі Священного Синоду з 06.09. 94., Журнал № 6 читаємо постанову: " Остаточне рішення про прийняття УАПЦ в США відкласти до з`ясування питань:

1. Про дійсність хіротонії… 2. Письмове підтвердження вірності канонам Православної Церкви. 3. Підтвердження архієрейської хіротонії єпископа Петра Січеславського". (Цікаво, що цей документ підписали, між іншим, і два члени теперішнього Священного Синоду).

Далі в "Довідці" говорится про те, що "Св. Синод не встановлював ніякої окремої юрисдикції для прийнятих" - із зрозумілих причин; вони мали свою юрисдикцію, визнану Св. Синодом. А от у випадку приєднання трьох окремих парафій, які відійшли від Бавнд - Бруку 5 років пізніше, Св. Синод призначив адміністратора, бо ті парафії ніякого керівного органу не мали.

Отже, це питання з`ясоване, і не відповідає трактуванню його "Довідкою".

Ще більш дивна заява "Довідки", а саме: " Прийнятому до складу Київського Патріярхату єпископу Олександру був наданий титул єпископа Уманського". Та ж кожному членові Православної Церкви відомо, що кожному кандидатові на Єпископа під час чину наречення надавали титул, так і Єпископу Олександру дали титул Єпископа Уманського на вакантну в УАПЦ катедру після смерти архиєпископа Уманського Ігоря (Губи).

Щодо втручань Єп. Олександра в парафії вікаріяту та викликані цим внутрішні конфлікти в парафіях вікаріяту. "Втручання" були викликані офіційними запрошеннями настоятелів і парафіяльних рад кількох парафіях ³каріяту на їхні храмові свята або на похорони священнослужителів. Втручався єп. Олександр ще й тим, що пробував зібрати духовенство обох частин - УАПЦ (С) і вікаріяту - на постові пастирські конференції (з трудом відбулися лише дві), а також інформативним листком з його канцелярії про життя парафій, ювілеї й та ін. Жодні з цих "втручань" не викликали ніяких конфліктів, а навпвки, - зміцнювали роз`єднані парафії Київського Патріярхату введенням окремого церковного організму під назвою вікаріят. Ніяких неодноразових усних та письмових вказівок не втручатися в життя парафій ³каріяту я не одержував. Навпаки, письмово і усно просили мене очолити похорони протопресв. Степана Посаківського та архиєп. Степа на. Тож вимогу "припинити будь яке втручання у справи духовенства та парафій УПЦ Київського Патріярхату в США" треба звертати не до архиєп. Олександра, а до парафій вікаріяту - заборонити запрошувати його на свої парафіяльні урочистості, а священикам у потребі допомоги заборонити звертатися до архиєп. Олександра.

Твердження ж "Довідки" про те, що "архиєп. Олександр в якості архієрея Київського Патріярхату почав посилати до державних органів США скарги на духовенство Київського Патріярхату, що значною мірою ускладнило діяльність окремих парафій вікаріяту в США" - це ганебна НЕПРАВДА і наклеп, за що в США наклепники караються законом за нанесення моральної шкоди даній особі. Якби це була правда, то як за ці понад 15 років до "єпископа Олександра в якості архієрея Київського Патріярхату" зверталися по допомогу, пораду, моральну (і матеріяльну) підтримку аж понад 45 священнослужителів Української Церкви?! Більшість із них ще "бодрствують" і можуть, в разі потреби, посвідчити про моє ставлення до них. А поскільки "тайна не втайна" то з часом можуть виявитися наклепники і провокатори, жертвою яких став автор "Довідки" і члени Св. Синоду, і їх буде притягнено до відповідальности.

Щодо визначення мені єдиного місця служіння - церкви св. Ап. Андрія в Детройті, Мічіган, то я безмежно зворушений таким рішенням, тільки хочу повідомити всіх членів Св. Синоду, що в цій парафії - по обранню вірними, я служу вже 57 років. Натомість це рішення щодо обмеження моєї церковної активности, зокрема в парафіях, що їх я один з трьох єпископів привів до єдности з Київським Патріярхатом, вимагає виразного вияснення - на якій підставі я, Єпископ УАПЦ (Соборноправної) в США, законно прийнятий до Київського Патріярхату, раптом втратив права виконувати свої архипастирські обов`язки в парафіях Церкви, яка обрала мене кандидатом на Єпископа на Церковному Соборі в катедрі Св. Покрови в Чікаго, Ілліной, обрала особливим способом, практикованим у США - через аклямацію (повстанням з місць усіх духовних і мирянських членів Собору), а після хіротонії доручила мені обслуговування парафій цієї Церкви.

Виявлена соборно воля рідної мені Церкви зобов`язує мене до кінця днів моїх служити її духовно - релігійним і пастирським потребам, а світлий приклад мені для наслідування недавно спочилий бл. п. Патріярх братньої Сербської Православної Церкви ПАВЛЕ, який служив до самої смерти, що наступила у віці 96 років.

Вертаючись до початкового мого твердження, що між Св. Синодом і мною постало велике непорозуміння, яке я намагався спростувати і вияснити істину, буду чекати Вашого синодального рішення щодо моєї праці в Церкві і щодо моєї особи, яку в журналі № 27 послідовно і методично дискредитовано у вселенському маштабі через інтернет.

Вірю, що Дух Святий, Який поставив мене, недостойного, Єпископом Рідної Церкви, якій я прослужив уже 60 років у священному сані у віці 85 років, допоможе мені, як було вже не раз, перенести найважчі труднощі і зберегти особисту гідність і безмежну надію на Найвищого Архиєрея Христа Спасителя мого.

+ Архиєпископ Уманський Олександер

11 січня 2010 р.Б.

Детройт, Мічіган, США

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter