Субота,
21 жовтня 2017
Наші спільноти

За час архієрейського служіння Патріарх Філарет очолив 85 єпископських хіротоній

УПЦ КП про дійсність таїнств

За час свого архієрейського служіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет УПЦ КП очолив 85 єпископських хіротоній. Про це повідомляє прес-центр Київської Патріархії.

Ще 23 хіротонії він звершував у співслужінні з іншими ієрархами. Серед рукоположених Патріархом – нинішній Престоятель РПЦ Патріарх Кирил та Предстоятель митрополит Володимир.

"Всі ці 108 єпископських хіротоній, які очолював, або в яких брав участь нинішній Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, є дійсними, бо вони звершувались у Церкві Христовій, в якій є вся її повнота: єпископи, духовенство і миряни, живі і померлі, святі і грішні. Всі єпископські хіротонії дійсні тому, що Дух Святий поставляє і освячує єпископів; а архиєреї, які беруть участь у хіротоніях, є тільки Його знаряддям. Всі єпископські хіротонії дійсні, тому що вони звершувались за приписами церковних канонів над православними, які сповідують православну віру і визнають святі Таїнства Церкви", - наголошують в УПЦ КП.

"Хоча кожен архієрей видимо обирається і призначається Помісною Церквою через рішення Священного Синоду, невидимо архієрей обирається самим Христом. Видимо хіротонія здійснюється через покладання рук кількох архієреїв, невидимо – дією Духа Святого, бо тільки Він один може «лікувати немічне» і «доповнювати збідніле». Історія знає численні приклади того, що архієрейський сан отримували і недостойні, які згодом ставали єретиками або відступниками. Але це не повинно ставати приводом до розпачу чи спокуси – бо й зрадник Іуда був обраний до числа апостолів Самим Христом. «Багато покликаних, але мало обраних» (Мф. 20:16).

Господь Ісус Христос є Главою нашої Церкви і Дух Святий не перестає діяти в ній. Тому ми віримо і визнаємо, що всі ці 108 єпископських хіротоній є благодатними, канонічними і дійсними. І ні у кого не повинно виникати щодо до цього жодного сумніву. Ні у Патріарха Московського Кирила, ні у митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Володимира, ні у митрополита Мінського і Слуцького Філарета, ні у митрополита Крутицького і Коломенського Ювеналія, ні у митрополита Київського і всієї України Володимира, ні у митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, ні у митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря, ні у багатьох інших ієрархів Російської Православної Церкви і УПЦ Московського Патріархату.

За понад 45 років ці 108 архиєреїв висвятили тисячі священиків, які охрестили, миропомазали, і звершили інші святі таїнства над десятками мільйонів віруючих людей, про яких Господь сказав, що всякого, хто до Нього приходить, Він не відкине геть. Хто наважиться судити, кого Христос Спаситель прийняв, а кого не прийняв у Свою Церкву? Бо Син Божий і став людиною, постраждав на Хресті, помер і воскрес на третій день, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини.

Священики, яких висвятили ці 108 архиєреїв, служать на парафіях в Україні, в Росії, в інших державах колишнього Радянського Союзу і за кордоном – в Київському і Московському Патріархатах. Хто насмілиться сказати, що в одній Церкві Христос перебуває, а в іншій Його нема, в одному храмі Дух Святий діє, а в другому ні?

Той, хто заперечує дійсність таїнств хіротонії за участі Патріарха Філарета, тим ставить під сумнів дійсність архієрейського висвячення й нинішнього керівництва РПЦ та УПЦ (МП).

«Філарета позбавив сану Архієрейський собор» - скажуть вони. Але скільки в історії Церкви – і Вселенської, і Російської – коли собори архієреїв «позбавляли сану невинних і навіть святих ієрархів? Святитель Афанасій Великий, святитель Іоанн Золотоустий, митрополит Московський Филип, митрополит Ростовський Арсеній (Мацієвич) – це лише кілька імен з ряду невинно засуджених, а згодом - прославлених.

У ХІХ ст. на всіх ієрархів Болгарської Церкви, які оголосили про її автокефалію, були накладені персональні соборні анафеми – і де ж вони поділися у 1945 р., коли, віддавши їх забуттю, Константинопольський Патріархат увійшов у спілкування з Болгарською Церквою без всяких «пересвячень» і «доповнень хіротонії»? Увійшов у спілкування з тими архієреями і священиками, яких поставили «анафематствовані»!

У 1990-х роках у Болгарії сталося Церковне розділення, і Синод патріарха Максима теж «позбавив сану» всіх, хто відкинув його владу. Але Всеправославна нарада, не зважаючи на заперечення Московського Патріархату, визнала цих, «позбавлених сану», ієрархів та всі їхні хіротонії й інші таїнства – дійсними.

Сам Московський Патріархат наклав у XVII ст. анафему на старі обряди і старообрядців, а в 1971 р. скасував її. Таїнства, які звершуються у старообрядців, РПЦ не відкидає – чому ж тоді вона відкидає таїнства Київського Патріархату, де, на відміну від старообрядництва, й віра, і богослужіння такі самі, як в Московському Патріархаті?

Московська патріархія свого часу наклала заборону в священнослужінні на ієрархів РПЦЗ, а священиків, які від неї переходили до цієї Церкви, позбавляла сану. Але це не завадило патріархії, коли виникла потреба у об’єднанні, закрити очі і на свої заборони, і на "позбавлення сану".

Тому нехай ті, хто ставлять під сумнів апостольське преємство хіротоній у Київському Патріархаті, спершу краще вивчать церковну історію і догматику. І нехай замисляться над тим що, рано чи пізно, хіротонії, звершені у Київському Патріархаті, треба буде визнавати. І якщо цього не зроблять деякі з тих, хто сам отримав хіротонію з рук владики Філарета, то це зроблять їхні наступники", - повідомляє офіційний сайт УПЦ УП.

 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку