УЧБОВИЙ КОМІТЕТ ПРИ СВЯЩЕННОМУ СИНОДІ УПЦ
Голова: архієпископ Бориспільський Антоній, вікарій Київської Митрополії, голова Учбового Комітету та Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді Української Православної Церкви, професор, ректор КДАіС
Адреса: 01015,
м. Київ, вул. Івана Мазепи, 25, корп. 64, тел.: (044) 255-12-23, 255-12-04
В період 2008/2009 навчального року в структурі УПЦ діяло 19 навчальних духовних установ, які готували кадри для пастирсько-парафіяльного, місіонерського та інших видів церковного служіння. Серед них є навчальні заклади класичного пастирсько-богословського та теологічного спрямування. До переліку цих закладів входять: 1 духовна академія (Київська духовна академія); 7 духовних семінарій (Київська духовна семінарія, Одеська духовна семінарія, Почаївська духовна семінарія, Волинська духовна семінарія, Харківська духовна семінарія, Полтавська місіонерська духовна семінарія, Таврійська духовна семінарія); 9 духовних училищ (Чернігівське духовне училище регентів-псаломників, Сумське пастирсько-богословське духовне училище, Миколаївське духовне училище, Городоцьке духовне училище, Володимир-Волинське регентське духовне училище, Луганське духовне училище, Свердловське духовне училище, Мукачівське духовне училище, Регентсько-катихізаторське духовне училище (при Свято-Троїцькому Корецькому ставропігійному монастирі)); Ужгородська українська богословська академія ім. свв. Кирила і Мефодія та Чернівецький православний богословський інститут.
Викладацький склад, який працює в вище перелічених духовно-освітніх закладах має такі кількісно-якісні характеристики:
Київська духовна академія і семінарія — 66 викладачів, 39 з яких мають духовний вчений ступінь, 8 — світський вчений ступінь, 11 — вищу духовну освіту без вченого ступеня, 24 — вищу світську освіту;
Одеська духовна семінарія — 32 викладачі, серед яких 18 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 1, вищу духовну освіту — 27, вищу світську освіту — 4, середню духовну освіту — 1;
Волинська духовна семінарія — 32 викладачі, серед яких 6 мають духовний вчений ступінь, вищу духовну освіту — 8, вищу світську освіту — 14, середню духовну освіту — 3;
Харківська духовна емінарія — 39 викладачів, серед яких 8 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 3, вищу духовну освіту — 24, вищу світську освіту — 19, середню духовну освіту — 8, середню світську освіту — 10;
Почаївська духовна семінарія — 41 викладач, серед яких 10 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 18, вищу світську освіту — 8, середню духовну освіту — 20;
Полтавська місіонерська духовна семінарія — 33 викладачі, серед яких 3 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 3, вищу духовну освіту — 8, вищу світську освіту — 17, середню духовну освіту — 16, середню світську освіту — 16;
Таврійська духовна семінарія — 33 викладачі, серед яких 6 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 8, вищу духовну освіту — 14, вищу світську освіту — 22, середню духовну освіту — 7, середню світську освіту — 2;
Чернігівське духовне училище регентів-псаломників — 44 викладачі, серед яких 2 мають духовний вчений ступінь, світський вчений ступінь — 1 вищу духовну освіту — 18, вищу світську освіту — 12, середню духовну — 7, середню світську — 5;
Сумське пастирсько-богословське духовне училище — 11 викладачів, серед яких 1 має вчений ступінь, вищу духовну освіту — 8, вищу світську — 2, середню духовну — 2 ;
Миколаївське духовне училище — 17 викладачів, серед яких 1 має вчений ступінь, вищу духовну освіту — 6, вищу світську освіту — 4, середню духовну освіту — 5;
Володимир-Волинське регентське духовне училище — 18 викладачів, серед яких 3 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 11, вищу світську освіту — 2, середню духовну освіту — 1, середню світську освіту — 4;
Луганське духовне училище — 24 викладачі, серед яких 4 мають духовний вчений ступінь, світський духовний ступінь — 3, вищу духовну освіту — 12, вищу світську освіту — 11;
Свердловське духовне училище — 15 викладачів, серед яких 2 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 4, вищу світську освіту — 8, середню духовну освіту — 6, середню світську освіту — 4;
Мукачівське духовне училище — 6 викладачів, серед яких 2 мають вищу духовну освіту, вищу світську освіту — 1, середню духовну освіту — 4;
Регентсько-катехізаторське духовне училище (при Свято-Троїцькому Корецькому ставропігійному монастирі) — 22 викладачі, серед яких 2 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 2, вищу світську освіту — 14, середню духовну освіту — 3, середню світську освіту — 2;
Ужгородська богословська академія ім. свв. Кирила і Мефодія — 69 викладачі, серед яких 40 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 40, вищу світську освіту — 20;
Чернівецький православний богословський інститут — 44 викладачі, серед яких 37 мають вчений ступінь, вищу духовну освіту — 7, вищу світську освіту — 37.
Таким чином, загальна кількість викладачів, які працюють в усіх духовно-освітніх закладах УПЦ, становить 546 чоловік, з яких 218 мають вчений ступінь.
2008/2009 навчальний рік був відзначений багатьма визначними церковними подіями, які мали безпосереднє відношення до богословської освіти в Україні.
7 грудня 2008 р. Одеська духовна семінарія відзначила
170-річний ювілей від дня свого заснування. В рамках урочистостей з приводу означеної дати в приміщенні ОДС відбулася Міжнародна богословсько-практична конференція “Православна духовна освіта: історія та перспективи”.
29 червня 2009 р. відбулася зустріч Святішого Кирила, Патріарха Московського та всієї Русі, Предстоятеля Руської Православної Церкви з викладачами та студентами Київської духовної академії і семінарії. Під час цієї зустрічі відбулося вручення Святішому Патріарху диплом Вченої ради Київської духовної академії про присудження йому почесного вченого ступеня доктор богослов’я за сукупний вагомий внесок у розвиток православного богослов’я.
За підзвітний навчальний рік діяльність Учбового Комітету була спрямована на реалізацію розпочатої раніше навчальної реформи та вдосконалення процесу навчально-виховної роботи в духовних освітніх закладах УПЦ. Задля цього 27 жовтня 2009 р. у приміщенні Київської духовної академії відбулося чергове засідання Учбового Комітету, присвячене актуальним питанням виховної роботи в духовно-освітніх навчальних закладах Української Православної Церкви. На засідання були запрошені проректори з виховної роботи всіх навчальних закладів, що знаходяться в системі Учбового Комітету УПЦ.
На засіданні були присутні: архім. Климент (Вечеря), архід. Сергій Косовський, Базаринський І. Г. (Київська духовна академія і семінарія), прот. Андрій Ніколаїді (Одеська духовна семінарія), прот. Віктор Аніпко (Почаївська духовна семінарія), прот. Георгій Шевчук (Волинська духовна семінарія), прот. Валентин Ковальчук (Харківська духовна семінарія), свящ. Сергій Яблуновський (Полтавська місіонерська духовна семінарія), прот. Димитрій Готцкалюк (Таврійська духовна семінарія), прот. Миколай Яловега (Чернівецький православний богословський інститут), ігум. Михаїла (Заєць) (Городоцьке духовне училище регентів-псаломників), прот. Михаїл Бойко (Миколаївське духовне училище), свящ. Василь Буряс (Сумське пастирсько-богословське духовне училище), прот. Олександр Опанасюк (Регентсько-катихізаторське духовне училище (при Свято-Троїцькому Корецькому ставропігійному монастирі)), архім. Пімен (Чеботарєв) (Луганське духовне училище).
Відсутні представники Ужгородської богословської академії ім. св. Кирила та Мефодія, Чернігівського духовного училища регентів-псаломщиків, Володимиро-Волинського духовного училища, Мукачівського духовного училища, Свердловського духов¬ного училища.
Головним завданням наради було акцентувати увагу на необхідності вироблення стратегії виховної роботи в контексті навчальної реформи. Було наголошено на необхідності віднайдення паритету між процесом інтелектуального збагачення студентів та формування їхніх духовних характеристик.
У доповіді проректора з виховної роботи Київської духовної академії і семінарії архідиякона Сергія Косовського було висвітлено досвід духовно-виховної роботи в Київських духовних школах. Окрім того, було поставлено на розгляд присутніх ряд питань, які мають загальний храктер, зокрема, проблему врегулювання надмірного використання студентами електронних засобів зв’язку, контроль над їхньою участю у інтернет-проектах, методів виховання чесноти правдивості тощо. Була відзначена ефективність залучення батьків до виховного процессу, їхнє інформування про поведінку та успішність студентів.
У виступі старшого помічника проректора з виховної роботи Київської духовної академії і семінарії доц. І. Г. Базаринського були висунуті пропозиції щодо покращення виховного процесу в духовних школах. Зокрема, позначалося, що під час навчальної реформи необхідно виробити загальноприйнятну концепцію виховання в духовних школах, в якій мають бути відображені основні завдання, які ставляться перед вихователями, окреслена структура виховної служби в духовних школах, визначені критерії виховної роботи. Базаринський І. Г. поділився своїм баченням організації робочого часу та дозвілля студентів, структурованості розпорядку дня, методів організації культурних заходів, паломництв тощо. Окремо було розглянуто практику послухів та призначення на них студентів. Також обговорювалося питання об’єктивності характеристик, що надаються випускникам, які бажають продовжувати своє навчання в академії і необхідності відображати в характеристиці кількість та зміст пояснювальних.
Присутніми зверталася увага на необхідність ретельного підбору кадрів для виховних служб, які б мали максимально бездоганні моральні якості.
Під час дискусії було відзначено, що робота виховної служби починається ще від початку вступних іспитів. Присутні позитивно оцінили досвід Київських духовних шкіл щодо практики проведення співбесід між абітурієнтами та ректором, проректорами, старшим помічником проректора з виховної роботи. Крім того, всі абітурієнти мають пройти детальний медогляд. Ці заходи дозволяють ще до вступу визначити проблемних абітурієнтів.
Під час наради були розглянуті питання побуту студентів, організації прибирання, чергування та інші нагальні життєві проблеми. Всі прийшли до одностайної думки щодо необхідності допомоги студентам з користю проводити дозвілля.
На прикладі організації виховного процесу в Одеській духовній семінарії прот. Андрій Ніколаїді наголосив на особливому значенні процесу богослужбового виховання. Для формування потягу до молитви в семінарії обладнана молитовна кімната. Студенти за власним бажанням об’єднуються у “двадцятки” з читання Псалтиря. Було наведено приклад того, як в Одеській семінарії поставлена робота інспекторської служби (5 помічників, які чергують цілодобово з 10.00), які міри стягнення і покарання застосовуються до порушників дисципліни. Важливою відзначалась необхідність відновлення в духовних школах інституту духівника семінарії.
Наступним питанням було розглянуто механізм відновлення у навчанні студентів, які були виключені з духовних шкіл за порушення дисципліни. Було висловлено думку, що відраховані студенти мають право відновлюватись не раніше ніж через 2 роки після виключення і тільки за рекомендацією архієрея. Також відбулося детальне обговорення механізму направлення випускників на церковно-парафіяльне служіння, умови переводу студентів в інші духовні навчальні заклади та відслідковування Учбовим Комітетом виключених з числа вихованців духовних шкіл. Було роз’яснено, що при підготовці документів на випуск дається направлення в єпархію, з якої була дана рекомендація на вступ до навчального закладу. При бажанні випускника здійснювати служіння в іншій єпархіїї, він має погодити це з архієреєм, який рекомендував його на навчання. Рукоположення в священний сан студентів духовних шкіл можливе лише за поданням адміністрації школи та благословенням правлячого архієерея, під наглядом якого вона знаходиться. В іншому випадку можна розглядати питання про неканонічність такого рукоположення. Всі студенти в священному сані є кліриками семінарського храму.
Представник виховної частини Почаївської духовної семінарії протоієрей Віктор Аніпко у своєму виступі виділив основні особливості виховного процесу в Почаївській семінарії й наголосив на важливому значенні паломницьких поїздок та спільних виїздів для зміцнення колективного духу серед студентів.
Інспектор Волинської духовної семінарії протоієрей Георгій Шевчук навів приклади виховних напрацювань представленого ним навчального закладу. Зокрема у Волинській семінарії вихованці з 1 вересня до 1 жовтня кожного навчального року перебувають у стінах школи, не виходячи у місто (так званий карантин), для відновлення стану духовної рівноваги. Акценти, за словами отця інспектора, необхідно ставити на вихованні чеснот, пояснюючи їх. Була підркеслена важливість виховування відчуття вірності канонічній Церкві в умовах експансії розколу та унії.
Тематика виховної роботи в жіночих навчальних закладах була піднята у виступі інспектора Городоцького духовного училища регентів-псаломників, ігумені Михаїли (Заєць). Вона підкреслила винятково позитивне значення розташування духовних шкіл на території монастиря. Ця ж тема знайшла своє доповнення у виступі ректора Регентсько-катихізаторського духовного училища (при Свято-Троїцькому Корецькому ставропігійному монастирі) протоієрея Олександра Опанасюка.
У підсумку присутні звернули увагу на основні акценти, що стосуються виховної роботи, які містяться у проповідях та бесідах первоієрархів Святішого Патріарха Кирила та Блаженнішого Митрополита Володимира. Зокрема, наголошувалося на необхідність в євхаристичності духовного виховання студентів, роз’янення виняткового значення Причастя та заохочення студентів до частої сповіді та прийняття Святих Таїн. Цитуючи Блаженнішого Митрополита Володимира, учасники наради звернули увагу на важливості особистого прикладу вихователів, без якого весь навчально-вихавний процес втратить свою ефективність.
На закінчення всі присутні констатували необхідність такого роду зустрічей під егідою Учбового Комітету для обміну досвідом та вироблення загальної стратегії ефективної виховної роботи.
5 листопада 2009 р. під егідою Учбового Комітету було проведено семінар для викладачів курсу “Канонічне право” семінарій та училищ Української Православної Церкви.
В семінарі взяли участь: архім. Климент (Вечеря), прот. Сергій Вейго, прот. Олександр Попов, ієром. Сильвестр (Стойчев) (Київська духовна академія і семінарія), прот. Василій Горюк (Почаївська духовна семінарія), свящ. Олександр Носинко (Полтавська місіонерська духовна семінарія), прот. Димитрій Готцкалюк (Таврійська духовна семінарія), Трохимчук Олександр Сергійович (Сумське пастирсько-богословське духовне училище).
Серед запрошених на семінар були відсутні представники Ужгородської богословської академії ім. свв. Кирила та Мефодія, Одеської духовної семінарії, Волинської духовної семінарії, Харківської духовної семінарії, Чернівецького православного богословського інституту, Луганського духовного училища
Завданням семінару стало обговорення найважливіших проблем викладання канонічного права та місця цієї дисципліни в семінарській програмі в контексті проведення навчальної реформи семінарської освіти. Викладач КДАіС протоієрей Сергій Вейго звернувся до присутніх із виступом на тему “Історія церковного нормотворення в новітній час”. У своїй доповідь прот. Сергій підкреслив динамічність, властиву канонічному праву як богословській дисципліні. У зв’язку з цим перед викладачем постає завдання постійного пошуку джерел права, особливо тих, що стосуються сучасного періоду нормотворчості (постанов Священного Синоду, Архієрейських та Помісних Соборів, Статуту про діяльність УПЦ, Положення про Церковний Суд тощо). Було підреслено певні недоліки в програмах з канонічного права деяких семінарій, які стають вадами при здійсненні священиками своєї пастирської місії та впливають на загальний рівень підготовки абітурієнтів до вступу в академію.
У доповіді викладача КДС протоієрея Олександра Попова обговорювалися проблематика співвідносин канонічного права з іншими юридичними науками, та його інтеграція у сферу світського права на сучасному етапі.
Присутні обговорили питання підручників та джерел, за якими викладач має готувати лекційний матеріал. Зверталася увагу не лише на сучасні нормотворчі акти, але й на актуалізацію класичних джерел каноніки, підркеслюючи їх важливість у сучасний період буття Церкви.
Після доповіді пройшло обговорення, в якому для покращення навчального процесу було запропоновано впровадити нововведення, зокрема розробки сайтів та форумів, по цій темі, викладачами різних духовних навчальних закладів.
На закінчення семінару перед присутніми виступив канд. філос. наук, доцент кафедри культурології Інституту філософської освіти Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Хромець В. Л., який розповів про сучасні напрацювання у галузі педагогіки, які б можна було ефективно використовувати при викладанні релігійних дисциплін.
Під час роботи семінару були розглянуті методичні розробки з канонічного права, які використовуються в КДС. Присутні висловили свої зауваження стосовно представленого матеріалу та поділилися своїм практичним досвідом. Було констатовано, що в навчальному плані Харківської духовної семінарії відсутній предмет канонічне право, про що було запропоновано Учбовому Комітету мати окреме міркування.
14 листопада 2009 р. відбулася ректорська нарада Учбового Комітету Руської Православної Церкви під головуванням Його Святості, Святішого Кирила, Патріарха Московського та всієї Русі. В роботі наради взяв участь голова Учбового Комітету при Священному Синоді УПЦ архієпископ Бориспільський Антоній та ректори і представники більшості духовних навчальних закладів УПЦ. Під час наради були підняті актуальні питання реформування духовної освіти та перспективи отримання семінаріями і академіями РПЦ акредитації Міністерств освіти та науки тих країн, в яких функціонують духовні навчальні заклади. Серед іншого, акцентувалося увагу на синхронізації традиційної духовної та Болонської систем освіти. Для цього Святішим Патріархом було запропоновано диференціювати семінарську освіту за програмою бакалаврату (4 роки навчання) та магістратури (1–2 роки навчання). Реформа духовної академії має надати їй статус церковної аспірантури. Зверталося увагу на функції Учбового Комітету з огляду на запропоновані реформи, а також, його місце в церковно-адміністративній структурі.
Серед проблемних питань в роботі Учбового Комітету слід відзначити відсутність відповідної статутної документації в деяких навчальних закладів.
Відповідно до наданих даних у звіті про роботу Ужгородської української богословської академії ім. свв. Кирила та Мефодія було констатовано низку питань, які пов’язані з реєстрацією та класифікацією дипломів цього навчального закладу з огляду на його підлеглість Учбовому Комітету при Священному Синоді УПЦ. На даний час діяльність УУБА не відповідає стандартам навчальних закладів, що працюють як у структурі Учбового Комітету при Священному Синоді УПЦ, так і Учбового Комітету РПЦ.
Учбовим Комітетом у співпраці з Видавничим відділом УПЦ було проведено рецензію та підготовку до друку ряду видань з навчально-богословської тематики, зокрема, роботу А. Л. Деркача “Государственно-церковные отношения”.
На даний час проводиться робота над новою редакцією книги “Православний Катихізис. Основи християнського віровчення”, який буде видано українською та російською мовами.
Таким чином, відповідно до благословення Його Блаженства, Блаженнішого Володимира, митрополита Київського та всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, у 2008/2009 навчальному році Учбовим Комітетом було продовжено процес розвитку богословської науки й реформування навчального процесу в Україні для його адаптації до сучасних освітніх стандартів та забезпечення Української Православної Церкви висококваліфікованими кадрами, здатними ефективно звершувати пастирське служіння й проводити науково-богословську роботу.
