Сьогодні відбулася перша зустріч двох робочих груп – від УПЦ і УПЦ Київського Патріархату. Ці групи були утворені Священними Синодами відповідних Церков з метою підготувати діалог між ними. Відзначу – це ще не сам діалог, але ми сподіваємося, що спільними зусиллями ми зможемо його підготувати і розпочати вже у недалекому майбутньому. Конструктивність зустрічі, яка відбулася, зафіксовані у її протоколі думки дають нам підстави очікувати і доброго завершення нашої роботи.
Всі знають про те, що Українське Православ’я розділене. Київський Патріархат неодноразово виступав з ініціативами щодо подолання цього розділення. Зокрема, наш Священний Синод та єпископат у грудні 2007 р. звернулися до УПЦ в єдності з Московським Патріархатом із закликом розпочати діалог з метою утворення в Україні єдиної Православної Церкви. І ми вдячні Блаженнійшому митрополиту Володимиру і Священному Синоду УПЦ за те, що вони уважно поставилися до нашого звернення і пропозицій. Особиста зустріч з владикою Володимиром в грудні 2007 р., коли ми передали згадане звернення, подальші кроки з боку УПЦ і сприйняття їх у церковному середовищі та в суспільстві засвідчили – ми стоїмо на правильному шляху.
Цей шлях – до діалогу і порозуміння, метою яких є відновлення єдності Церкви в Україні. Нинішній стан розділення, в якому перебуває Українська Церква, шкодить виконанню нею спасительної місії, а також є однією з причин суспільного протистояння. На цьому фоні в Україні прагнуть стати впливовими новітні та нетрадиційні вчення, а в суспільстві все більше розповсюджується дух секуляризму і споживацтва.
Завданням діалогу ми бачимо подолання ворожнечі між тими, хто сповідує одну Православну віру, але належить до різних Патріархатів. Бо така ворожнеча не приносить користі Церкві, вона противна самому духові Євангелія і заповіді Спасителя любити ближнього свого, як самого себе. Ми повинні побачити один в одному не ворогів, а братів і сестер. Ми повинні не заочно та через засоби масової інформації, а лицем до лиця у спокійній та виваженій дискусії обговорити всі питання, які турбують сторони, навести свої аргументи, вислухати та почути аргументи інших. Наше прагнення – глибоко і всесторонньо вивчити всі догматичні, канонічні, богословські та історичні аспекти проблем, які стали причиною розділення. Тільки грунтуючись на Православній вірі, Священному Переданні Церкви, її досвіді подолання розділень у минулому, ми зможемо знайти відповіді на виклики сьогодення.
Ми розуміємо всю складність проблеми розділення Української Церкви. Тому перш, ніж шукати відповідь на ті питання, які нас розділяють, ми прагнемо знайти відповідь на ті питання, в яких ми можемо швидше прийти до єдиної думки. Під час зустрічі наводилися приклади того, як співпраця представників двох Церков у різних питаннях – від викладання «Основ християнської етики» в школах до зниження рівня цін на газ для храмів – була успішною і плідною саме завдяки єдності висловлюваних позицій. Досвід такої співпраці потрібно розширювати і поглиблювати там, де це можливо вже зараз.
Попри загалом позитивні суспільні очікування, пов’язані з підготовкою до нашого діалогу, вже зараз ми чуємо і скептичні оцінки щодо його перспектив. Не буду заперечувати їх словами, бо найкращим аргументом стануть добрі плоди започаткованої сьогодні справи.
Хочу наголосити, що працюючи задля єдності Української Церкви ми покладаємося не на власну мудрість чи досвід, а в першу чергу – на допомогу Божу. Ми віримо, що справа діалогу – добра і угодна Богові, а тому віддаємо себе у Його волю, щоби Сам Господь привів Церкву Свою до миру і єдності.
І на завершення хотів би відзначити, що не тільки ми, по шість представників з кожного боку, будемо співпрацювати з метою розпочати діалог і подолати церковне розділення. До цієї справи може приєднатися кожен – своєю особистою молитвою за її успіх, своїми кроками для подолання ворожнечі.
Нехай всім нам допоможе в цьому Господь і Спаситель наш Ісус Христос!

Митрополит Переяслав-Хмельницький ДИМИТРІЙ (РУДЮК)