Москва рано чи пізно зрозуміє, що і свою частину української церкви треба відпустити”, - вважає вікарій Київської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, ректор Київської духовної академії і семінарії, намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря митрополит Димитрій (РУДЮК), який став керівником робочої групи УПЦ Київського патріархату з підготовки діалогу з УПЦ.
В інтерв’ю журналу WeeklyUA митрополит Димитрій наголосив, що “з обох сторін створено робочі групи лише для підготовки діалогу. Ніхто не знає, в яких рамках він відбуватиметься. Передусім, група має виробити принципи майбутніх переговорів і окреслити коло проблем, які є між УПЦ КП і УПЦ МП. Слід зазначити, що досі Московська патріархія не вважала нас архієреями, а наше духовенство - священиками. Взагалі, з точки зору їхньої ідеології ми не церква, а релігійне угрупування. Саме так УПЦ КП фігурує в їхніх документах. Очевидно постане питання, з ким УПЦ МП вестиме розмову: з релігійним угрупуванням чи з церквою, яка не тимчасово знаходиться в ізоляції”.
За словами представникаа УПЦ КП, “те, що ми ідемо на зустріч, свідчить, що нами рухає реальність, яка сьогодні склалася в житті українського православ’я - маю на увазі і Київський і Московський патріархати. Прийшов час, коли ми повинні говорити чіткою і зрозумілою мовою про те, що робитимемо далі. Ми давно чекали цієї зустрічі, фактично з грудня 2007 року, коли офіційно передали предстоятелю УПЦ МП митрополиту Володимиру прохання про початок діалогу, яке підписали всі наші єпископи”.
На запитання про кінцеву мету діалогу, митрополит Димитрій сказав: “Наша мета — це єдина помісна церква. Але на майбутній зустрічі ми не хотіли би навіть ставити цього питання таким чином. Це поки що надто висока планка”.
На прохання роз’яснити значення словосполучення «єдина помісна православна церква», вікарій Київської єпархії УПЦ КП зазначив: “Багато хто вважає, що це якась інша церква, а не та, яка є сьогодні в Україні. Це хибна, неслушна думка. Єдина помісна православна церква — це помісна церква українського народу. Так, як є російська церква, грецька, румунська, болгарська і так далі. У майбутньому вона має отримати автокефальний статус, тобто не залежати від закордонних центрів. Її повинен очолити предстоятель в сані митрополита або патріарха”.
Водночас митрополит Димитрій зазначив, що в УПЦ МП “не готові до цього. Там мають вирішити питання зі своїм статусом, а це означає - відхід від Москви. Наша позиція полягає в тому, що Москва рано чи пізно зрозуміє, що і свою частину української церкви треба відпустити”.
Коментуючи слова патріарха Московського і всієї Русі Кирила, який заявив, що єдина помісна церква є і це УПЦ, митрополит Димитрій зауважив, що “помісною церквою є лише церква, яка незалежна, автокефальна. Ми, наприклад, кажемо, що помісною церквою є Київський патріархат, тому що він відповідає такому статусу. Адже УПЦ КП — незалежна автокефальна церква. Алогічно називати помісними обидві церкви. Ми маємо справу з розділенням українського православ’я. Наголошую, розкол і розділення це різні речі. Розкол — це неправильне вчення, різниця в обрядах і так далі. Ми ж разом з УПЦ МП сповідуємо віровчення в одного Христа, визнаємо один символ віри, правила і вчення святих отців. Розділення є адміністративним і тимчасовим. Поки що ми сподіваємося лише на визнання УПЦ КП як церкви”.
На запитання, “Як вам перешкоджає невизнання з боку світового православ’я?”, представник УПЦ КП зазначив: “Звісно, ми визнаємо кожну помісну православну церкву. Та є певна ізоляція, при якій ми, наприклад, не можемо донести думку значної кількості віруючих під час міжнародних православних зустрічей. Нас не визнають насамперед у Москві. Вселенський патріархат може і хотів би визнати, але, знаючи жорстку позицію Москви, як сильного гравця на цьому полі, не хоче активно втручатися. Якщо з боку УПЦ МП починається спілкування з церквою, яка досі такою не вважалася, це вже досягнення. Конфронтація, яка між нами існує, не може нічим закінчитись. Рано чи пізно в Україні буде створена єдина помісна церква”.