У Чернігові тривають ремонтні роботи в Антонієвих печерах, які входять до складу Національного заповідника "Чернігів стародавній". Як повідомив УНІАН вчений секретар заповідника Сергій ЧЕРНЯКОВ, планується виконати штукатурні роботи при вході до печерного комплексу та у підземній церкві Феодосія Тотемського.
За його словами, ремонтні роботи у пам’ятці архітектури проводяться за рахунок коштів отриманих від екскурсійного обслуговування.
"Добре, що цього року шанувальники старовини та мистецтва активно відвідують музейні об’єкти Національного заповідника "Чернігів стародавній. Тож вистачає коштів не лише на оплату комунальних послуг, наукову роботу, а також і на ремонт пам’яток", - сказав С.ЧЕРНЯКОВ.
За попередніми прогнозами, у 2009 році кількість відвідувачів пам’яток заповідника буде більшою, аніж минулого року. До речі, у 2008 р. музейні об’єкти заповідника "Чернігів стародавній" оглянули понад 255 тисяч осіб.
Як повідомлялося раніше, цього року Антонієвим печерам виповнюєтьсяпередбачається проведення різноманітних заходів. Зокрема, заплановані урочисті збори за участю керівництва області і міста, науковців, журналістів.
Також передбачається відкрити три спеціальні виставки – у приміщенні міськради, Колегіумі та Іллінській церкві. Готується до видання каталог ікон іконостасів Іллінської церкви та Троїцького собору. Центральною подією стане Міжнародна наукова конференція "Християнські старожитності Київської Русі". Для участі в ній вже надіслали свої дослідження науковці не лише з України, а також з Росії, Молдови та Білорусії.

Довідка УНІАН. Антонієві печери Троїцького монастиря в Чернігові – пам`ятка підземної культової архітектури XI - XIX століть. Засновані вони у 1069 році як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем і відомим церковним діячем давньоруської доби – прп. Антонієм Печерським.
Згідно з літописом, монастир спочатку мав назву Богородичний (монастир Божої Матері).Його інтенсивний розвиток тривав до 1239 року, коли Чернігів був зруйнований монголо-татарами. Це підтверджує споруджена на початку XII століття біля входу до печер мурована Іллінська церква. Потім прийшов період занепаду, який продовжувався до XVIІ століття.
Найбільш масштабна відбудова Іллінського монастиря розпочалася у 1649 році за ініціативи та фінансової підтримки чернігівського полковника Степана Подобайла. З перервами вона тривала до кінця XIX століття. Внаслідок цих реконструкцій Антонієві печери набули сучасного вигляду.
Нині Антонієві печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 м, котрі розміщуються у товщі Болдиних гір (у межах сучасного міста). Глибина залягання печер коливається від 2 до 12 метрів відносно поверхні гори. З 1967 року пам`ятка включена до складу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника.