З благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, 15 вересня до Криму будуть доставлені для молитовного поклоніння віруючих чудотворна ікона Пресвятої Богородиці "Десятинна" і мощі святої блаженної Мотрони Московської. Про це кореспондентові УНІАН повідомили в прес-службі Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ.
За повідомленням прес-служби, хресна хода, присвячена 150-річчю Сімферопольської і Кримської єпархії, що відзначається в 2009 році, прибуде з Києва, де ці святині постійно зберігаються в Різдва Пресвятої Богородиці Десятинному чоловічому монастирі.
15 вересня чудотворний образ і ковчег з часткою мощів святої блаженної Мотрони будуть доставлені до Євпаторії, а з 18 вересня по 9 жовтня побувають в 9 містах півострова.
Як свідчать церковні дані, ікона Пресвятої Богородиці "Десятинна" була писана святим апостолом і євангелістом Лукою. Багато століть вона перебувала у Візантії. Понад тисячу років тому, напередодні Хрещення Русі, її список привіз на батьківщину з Корсуня (Херсонеса) святий рівноапостольний князь Володимир і встановив його в зведеній в X столітті Десятинній церкві. Ікона п`ятсот років зберігалася в цій церкві Києва. У 1240 році під час навали татаро-монголів Київ був зруйнований. У тяжку годину татарського погрому ікона уціліла. Швидше за все благочестиві жителі Києва її десь заховали. У 1482 році Київ піддався черговому спустошливому набігу з боку татар. Ймовірно, тоді один з татар зідрав з древньої ікони Божої Матері пишну ризу, а саму ікону кинув у води Дніпра. Але ікона Божої Матері уціліла і через деякий час з`явилася в Мінську на річці Свіслоч 13 серпня 1500 року. Жителі міста пізнали її через незвичайне сяяння, дістали з річки і поставили в замковій церкві Різдва Богородиці, де знаходилася 116 років.
В наші дні митрополит Мінський і Слуцький Філарет велів написати точну копію цього чудотворного образу приклав до оригіналу і привіз у відновлений і переданий Українській Православній Церкві Київський Десятинний храм. За свідченням намісника новоствореного в Києві Різдва Богородиці Десятинного чоловічого монастиря архімандрита Гедеона, тут від цього образу походить безліч чудес. Практично щодня в обителі служать подячні молебні на прохання тих людей, кому Пресвята Богородиця допомогла в їх потребах.
Блаженна старица Мотрона почиталася вже за життя як провидиця і чудотвориця. Мотрона Дмитрівна Никонова народилася 9/22 листопада 1881/1885 року в селі Себіно Єпіфанського повіту (нині Кимовського району) Тульської губернії, вона була четвертою дитиною в сім`ї. Батьки Наталія і Дмитро Никонові спочатку хотіли залишити сліпу доньку в притулку, але мати передумала після того як їй приснився незвичайний сон: біла пташка надзвичайної краси, але сліпа, сіла на її груди. Наталія Никонова вирішила, що сон був віщий. Вже в 8 років Мотрона лікувала і передбачала майбутнє. У 16 років у неї віднялися ноги. Після революції 1917 року Мотрона і її подруга Лідія Янкова лишилися без притулку і пішли шукати роботу в місті. Близько 1925 року Мотрона перебралася до Москви, можливо, слідуючи за своїми братами. Жила де доведеться - у друзів і знайомих, але не у своїх братів, оскільки обидва були комуністами. Окрім всього іншого, вона передбачила свою смерть за 3 дні, продовжуючи приймати людей в свої останні дні. Померла 2 травня 1952 року і була похована на Даниловському кладовищі в Москві. Могила матушки Мотрони стала місцем неофіційного паломництва.
У 1998 році перезахоронена на території Покровського монастиря.
У 1999 році канонізована як московська свята; визначення Священного Синоду від 17 серпня 2004 року свідчило: "Включити до порядку денного майбутнього Архієрейського Собору питання про загальноцерковне прославлення святої блаженної Мотрони Московської (Никонової; 1881/1885-1952)". У жовтні того ж року відбулася всецерковна канонізація.
