IV Всеправославна передсоборна нарада в Шамбезі (Швейцарія) у своєму підсумковому рішенні погодилася з необхідністю більш рівноправного управління православною діаспорою, про важливість якого говорили напередодні зустрічі представники Московського Патріархату, повідомляє " Інтерфакс-Релігія".
Нарада ухвалила створити в регіонах діаспори (православних, що живуть за межами будь-якої Помісної Православної Церкви) єпископські зібрання, до складу яких входитимуть усі канонічні православні єпископи, що опікуються громадами тієї місцевості.
"Рішення на зібраннях ухвалюватимуть на основі консенсусу Церков, єпископи яких будуть представлені. Повноваження єпископських зібрань не допускають втручання в єпархіальну юрисдикцію кожного єпископа й не обмежують права його Церкви", – йдеться в інформації, що її розповсюдила Служба комунікації Московського Патріархату.
Перед відкриттям засідань у Шамбезі Корсунська єпархія Московського патріархату й Рух за Помісне Православ`я руської традиції в Західній Європі (OLTR) висловили стурбованість роботою Асамблеї православних єпископів Франції (AEOF), яку за посадою очолює митрополит Константинопольської Церкви. На думку Корсунської єпархії й OLTR, сьогодні в роботі AEOF "неминуче виникають напруження, невдоволення" через те, що її глава "більшою мірою заклопотаний інтересами Церкви, яку він представляє". Тому його обрання "всім складом єпископів AEOF... надало би йому набагато більшої легітимності".
Учасники наради в Шамбезі відзначили головні завдання для майбутніх єпископських зібрань: зміцнення православної єдності, "загальне пастирське служіння православним жителям регіону й спільне свідчення зовнішньому світові". Також ухвалено доопрацьований проект регламенту, що визначає основи діяльності регіональних єпископських зібрань у православній діаспорі.
Основна мета скликання Всеправославних передсоборних нарад і міжправославних підготовчих комісій – підготовка до Святого й Великого собору Східної Православної Церкви. Собор має розв`язати питання, що нагромадилися за декілька сторіч, із часу останнього – VII Вселенського собору й потребують загальцерковного вирішення.
