ДОПОВІДЬ
керуючого Київською єпархією Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія на річних Єпархіальних зборах
25 грудня 2017 р., Трапезний храм Києво-Печерської Лаври
Ваші Високопреосвященства, Преосвященства, всечесні отці, матушки ігумені, шановні брати і сестри!
Сердечно вітаю Вас у стінах нашої древньої святої Обителі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври на щорічних Єпархіальних зборах Київської єпархії та хочу висловити слова глибокої вдячності за ревне служіння Українській Православній Церкві, яке Ви звершували і продовжуєте звершувати в Київській єпархії. Ми усі разом, — єпископат, духовенство та чернецтво Київської єпархії, намагаємося служити головній справі нашого життя, до якої покликані: свідчити про вічну Божественну Істину – Господа нашого Іісуса Христа. Використовуючи всі законні засоби й можливості, ми намагаємось утвердити самих себе в Церкві Божій, та закликати людей до спасіння. Впродовж року ми працювали над широким колом питань, які ставило перед нами сучасне життя. Тож нинішнє зібрання – це не лише протокольне підбиття підсумків року, що минає, а насамперед соборна подяка Всеблагому Богу за Його милості і щедроти, якими Господь обдарував нас в минулому році, а також обговорення актуальних проблем, що постають наразі перед нами.
Впродовж звітного 2017 року особливих змін у структурі та територіально-адміністративному устрої Київської єпархії не відбулось. Єпархія жила повноцінним життям та проводила свою статутну діяльність. Київська єпархія територіально охоплює місто Київ та 7 районів Київської області: Обухівський, Васильківський, Фастівський, Макарівський, Бородянський, Києво-Святошинський та Іванківський.
Керуючому єпархією, яким, відповідно до Статуту про управління Української Православної Церкви, є Митрополит Київський і всієї України, в управлінні єпархією допомагають 18вікарних архієреїв, серед яких 5 є керуючими вікаріатствами – двома міськими і трьома обласними, а також секретар єпархії по м. Києву та секретар єпархії по Київській області. У зв’язку з нещодавнім рішенням Священного Синоду про призначення архієпископа Ірпінського Климента керуючим Ніжинською єпархією, вакантним залишається східне вікаріатство м. Києва. Найближчим часом нашим розпорядженням туди буде призначений новий керуючий.
У 2017 році число вікарних єпископів Київської Митрополії збільшилось на два. Ними стали єпископ Баришівський Віктор (Коцаба) та єпископ Білогородський Сильвестр (Стойчев).
Помер один вікарний архієрей — архієпископ Білогородський Миколай (Грох).
Парафії єпархії розділені на 33 благочиння: 15 в м. Києві та 17 в області.
Монастирі Київської єпархії об’єднанні в Монастирське благочиння, в якому благочинним є вікарій Київської Митрополії єпископ Фастівський Даміан.
В єпархії діють 12 єпархіальних відділів та 2 комісії.
Станом на грудень нинішнього року в єпархії функціонує 23 монастирі: 13 чоловічих (в тому числі Києво-Печерська Лавра) та 10 жіночих. Крім того, в підпорядкуванні Митрополита Київського і всієї України знаходиться 9 ставропігійних монастирів УПЦ (серед яких Успенська Почаївська Лавра, 3 чоловічих і 5 жіночих).
Станом на 25 грудня 2017 року в Київській єпархії діє 396 парафії (163 в м. Києві і 233 в області), що на 2 більше ніж у попередньому році.
Впродовж року керуючим Київською єпархією та вікарними архієреями було звершено 24священицьких та 20 дияконських хіротоній.
У клір Київської єпархії прийнято 16 священнослужителів з інших єпархій УПЦ (Мукачівської, Луганської, Чернігівська, Черкаської, Чернівецько-Буковинської, Бориспільської, Вознесенської, Полтавської, Запорізької та Воронезької РПЦ); 14 кліриків почислено за штат. 3 клірики заборонені у священнослужінні. За звітний період у Київській єпархії померло 8кліриків (в тому числі 1 вікарний архієрей, 1 заштатний), 2 ченці і 7 черниць. Зокрема:
21 січня – протоієрей Іоанн Корнута;
21 березня – архімандрит Марк (Гринюк);
2 квітня – заштатний клірик Київської єпархії ігумен Михаїл (Полюхович);
17 червня – вікарій Київської Митрополії архієпископ Білогородський Миколай (Грох);
8 серпня – схіігумен Спиридон (Козинський);
25 серпня – протоієрей Миколай Кострубицькиий;
16 вересня – протоієрей Андрій Печник;
11 грудня – ієрей Валерій Бацман.
Таким чином, на кінець 2017 року на парафіях та в монастирях Київської єпархії несуть служіння 777 кліриків:
в м. Києві – 524 (443 священиків та 81 диякон);
в області – 253 (229 священиків та 24 диякони).
Загальне число кліриків єпархії збільшилось на 19 осіб.
У монастирях, в тому числі і ставропігійних, несуть чернечий послух 1035 осіб: 455 у чоловічих та 580 у жіночих, що на 45 осіб більше ніж у попередньому 2016 році.
Вікарними архієреями у 2017 році було розглянуто 385 шлюбних справ та прийнято 235рішень щодо інших складних церковно-канонічних питань.
Церковне життя в Київській єпархії
Рік, що минає, був насичений багатьма знаковими церковними подіями. Не дивлячись на суспільно-політичну напругу та економічні коливання в нашій державі, Церква продовжує звершувати Свою місію, адже для Неї, за словами ап. Павла, завжди «час приємний» та «день спасіння» (2Кор. 6:2). Одним з яскравих прикладів цього є багатогранне духовне життя наших парафій, зокрема побудова нових храмів, їхня зовнішня, внутрішня реставрація та благоустрій. Впродовж звітного періоду в межах нашої єпархії було звершено освячення:
19 лютого – новозбудованого храму на честь ікони Божої Матері «Печерська» у скиту Києво-Печерської Лаври;
6 червня – новоспорудженого іконостасу в храмі на честь блаж. Ксенії Петербурзької на Святошинському кладовищі Києва;
20 жовтня – престолу в приділі на честь святителя Димитрія Ростовського храму св. Ілії Пророка у містечку Макарів – батьківщині святителя Димитрія;
10 листопада – престолу у храмі на честь святої великомучениці Параскеви у селі Дружня;
26 листопада – оновленого храму на честь Різдва Божої Матері Києво-Печерської Лаври;
17 грудня – престолу храму великомучениці Варвари І Шевченківського благочиння м. Києва.
Коротко хотілось би згадати про пам’ятні заходи та важливі події з церковного життя 2017 року.
14 березня в актовій залі Києво-Печерської Лаври відбулося відкриття чергової щорічної конференції «Студентська наука в духовній школі», присвяченої 25-річчю Харківського архієрейського собору.
26 квітня, у 31-у річницю аварії на Чорнобильській атомній електростанції, представники Української Православної Церкви взяли участь у державній церемонії покладання квітів на столичному меморіальному кургані «Героям Чорнобиля». У церемонії вшанування пам’яті взяли участь Прем’єр-міністр України та інші представники влади.
9 травня, у День перемоги над нацизмом та з нагоди 72-ї річниці Перемоги у Другій світовій війні, ми були учасниками церемонії вшанування пам’яті загиблих. Церемонію покладання квітів до могили Невідомому солдату у столичному парку Вічної Слави очолив Президент України. Також нами була звершена заупокійна літія за спочилими в роки Другої світової війни. Цього дня у всіх храмах як нашої єпархії, так і всієї Церкви, були піднесені молитви за упокій спочилих та за здоров’я живих ветеранів. Хотілося б, щоб ця добра традиція продовжилась і надалі.
28 травня на території Києво-Печерської Лаври пройшли урочисті святкування з нагоди 25-річного ювілею Харківського Архієрейського Собору. На наше запрошення учасником цих заходів був Першоієрарх Руської Православної Церкви Закордоном митрополит Східно-Американський та Нью-Йоркський Іларіон.
27-28 липня, як уже стало доброю традицією, у м. Києві відбулись святкування дня Хрещення Русі та пам’яті нашого Хрестителя – святого рівноапостольного великого князя Володимира. Цього року до урочистостей також було приєднано святкування 25-ліття Харківського Архієрейського Собору.
27 липня Предстоятель УПЦ у співслужінні єпископату, духовенства та мирян нашої Церкви, звершив молебень на Володимирській гірці, біля пам’ятника рівноапостольному князю Володимиру, під час якого були піднесені особливі молитви про дарування миру нашій Українській Державі. Після чого багатотисячний хресний хід із чудотворними святинями пройшов до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. В урочистостях з нагоди свята взяли участь близько 100 тисяч віруючих з усіх єпархій Української Православної Церкви та паломники з-за кордону. Цьогорічний хресний хід супроводжували 11 особливо шанованих святих ікон, шість з яких явлені у новітній період життя нашої святої Церкви тобто в період після Харківського Архієрейського Собору. Це святі образи Божої Матері: «Призри на смирення», Боянська, Радомишльська, «Київська-Барська», «Володимирська-Десятинна» та свята ікона «Спас Нерукотворний», а також старовинні чудотворні ікони Божої Матері – «Зимненська», «Почаївська», «Охтирська», «Касперівська», «Святогірська».
28 липня, в Києво-Печерській Лаврі була соборно відслужена Свята Божественна Літургія, на якій почесними гостями були духовенство та прочани з інших країн.
Повертаючись до цих днів, вважаю за необхідне зазначити участь духовенства та мирян Київської єпархії у підготовці та проведенні на високому рівні святкових заходів. Учасниками ювілейного Хресного ходу в м.Києві стало понад 100 тис. осіб. А тому до заходів у столиці було залучено майже 200 волонтерів, серед яких наші священнослужителі та парафіяни. 50 храмів Київщини, в тому числі і монастирі, прийняли на нічліг та забезпечили харчуванням понад дві з половиною тисячі паломників. Тому складаю подяку Преосвященним Владикам, духовенству, чернецтву та мирянам Київської єпархії за вашу безкорисливу самовіддану працю. Прошу передати слова нашої подяки усім, хто долучився своєю працею до організації цих урочистостей.
24 серпня, у 26-ту річницю незалежності України, та 14 жовтня на свято Покрови Пресвятої Богородиці, День захисника України, делегація нашої Церкви на чолі з Предстоятелем, були учасниками святкових заходів у Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська».
29 вересня, на 76-ті роковини трагедії Бабиного Яру, єпископи та духовенство єпархії взяли участь у церемонії вшанування загиблих, що відбулася на братській могилі у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр».
24 жовтня у Київській духовній академії відбулася IX Міжнародна науково-практична конференція «Духовна і світська освіта: історія взаємин – сучасність – перспективи». Науковий форум був присвячений 200-річному ювілею Київської духовної семінарії та 200-річчю від дня народження архімандрита Антоніна (Капустіна). У роботі взяли участь понад 80 доповідачів з духовних і світських навчальних закладів України та зарубіжжя. В рамках ювілейних заходів було відкрито виставку, присвячену історичним зв’язкам Києва та Єрусалима.
25 листопада на території Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» відбулася державна церемонія вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. У заході, очолюваному Президентом України, взяв участь Предстоятель УПЦ, Керуючий справами УПЦ та вікарні єпископи і духовенство.
27-28 листопада на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулася I міжнародна наукова конференція «Паїсівські читання». Науковий форум був присвячений 295-річчю від дня народження преподобного Паїсія Величковського та його духовно-культурній спадщині. У конференції взяли участь понад 50 науковців, богословів і священнослужителів із 13 країн світу. Серед доповідачів були клірики та миряни Київської єпархії. В зв’язку з цими подіями в Київ були привезені мощі прп. Паїсія.
На запрошення Надзвичайних і Повноважних Послів в Україні, вікарій Київської Митрополії архієпископ Боярський Феодосій забезпечував представництво Митрополита Київського і всієї України на заходах, організованих посольствами та дипломатичними представництвами: Австрійської Республіки, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Палестини, Ізраїлю, Польщі, Канади, Республіки Казахстан. Наші представники, зокрема архієпископ Ірпніський Климент, єпископ Васильківський Миколай були учасниками робочих груп на засіданнях Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій.
Впродовж року керуючий Київською єпархією на Ваші запрошення звершив понад 70богослужіннь у храмах та монастирях єпархії.
На превеликий жаль, потік брудної інформації, яка щоденно висвітлюється у засобах масової інформації стосовно Української Православної Церкви, часто слугує приводом та рушійною силою для пограбування та осквернення храмів УПЦ.
16 січня невідомі вчинили спробу підпалу столичних храмів на честь ікони Божої Матері «Пом’якшення злих сердець» та святителя Петра (Могили) Другого Шевченківського благочиння. Зловмисники кинули у південну стіну дерев’яного храму чотири запалені скляні пляшки з горючою сумішшю, але храм залишився неушкодженим. Поліція Шевченківського району оперативно відреагувала на факт правопорушення.
21 серпня та 14 вересня вчинено акт вандалізму в храмі на честь блаженної Ксенії Петербурзької Другого лікарняного благочиння (на території Київської міської клінічної лікарні №3). Зловмисники зайшли до храму, вибивши вхідні двері. Невідомі вкрали гроші, які громада збирала на сплату комунальних послуг та оренду приміщення. Зловмисники розбили святі ікони Божої Матері «Смоленська», святителя Миколая Чудотворця та храмову на честь блаженної Ксенії і забрали прикраси, якими віруючі оздобили шановані святі образи. На жаль, правоохоронні органи після укладання двох протоколів, більше не виходили на зв’язок.
15 листопада була спроба шляхом підпалу пошкодити майно парафії на честь Трьох Святителів у Святошинському районі Києва. Пожежа у складському приміщенні завдала збитків на суму близько 30 тис. гривень.
21 листопада наряд групи реагування Управління поліції охорони, завдяки спрацьованій сигналізації у храмі, затримав вночі 30-річного чоловіка у храмі на честь Трьох Святителів, Голосіївського благочиння. У приміщення зловмисник потрапив шляхом віджиму пластикового вікна. Під час поверхневого огляду у чоловіка вилучили ювелірні вироби із золота та срібла – загальною сумою 30 000 гривень.
15 грудня у Свято-Володимирському храмі столиці скоєно напад на свічницю з метою пограбування. Грабіжник зумів забрати кошти та втекти з місця злочину.
Церковно-державні відносини
Говорячи сьогодні про взаємовідносини Української Православної Церкви з державною владою можемо констатувати, що дякувати Богові в основному ці відносини є нормальними і конструктивними, хоча в деяких регіонах має місце; упереджене ставлення з боку окремих представників влади до нашої Церкви. На жаль мають місце не поодинокі випадки, коли захист порушених прав вірян нашої святої Церкви, не відповідає ані національному законодавству, ані європейським нормам. Про це неодноразово зазначали незалежні міжнародні експерти та організації. Одним з таких негативних прикладів необ’єктивного ставлення та виявом зневаги до багатомільйонної пастви УПЦ є окремі законодавчі ініціативи, які вже другий рік поспіль перебувають на розгляді у Верховній Раді України. Проти прийняття дискримінаційних антицерковних законів 18 травня цього року понад 10 тисяч вірян нашої Церкви як з Київської єпархії, так і з інших регіонів України, приїхали до Верховної Ради на молитовне стояння. Було направлене «Звернення Предстоятеля Української Православної Церкви до депутатів Верховної Ради України» щодо неможливості прийняття законопроектів №4511 та №4128. Негативні відгуки цих законопроектів були отримані від експертів, релігієзнавців, політиків та громадських діячів. Понад 300 тисяч громадян України власними підписами засвідчили свої прохання до народних обранців не приймати зазначені законопроекти. Згідно із законопроектом №4128 будь-яка стороння людина може вважати себе членом певної парафії та голосувати за її перехід в іншу юрисдикцію. Законопроект №4511 спрямований на дискредитацію УПЦ і пропонує норми прямого втручання в діяльність релігійних організацій. Автори цього законопроекту, під загрозою заборони, передбачають укладення договорів з державою та погодження з державними чиновниками призначення єпископів і священиків.
Але головною небезпекою зазначених законопроектів є узаконення так званого церковного рейдерства. За такою схемою вже відбулися десятки захоплень храмів Української Православної Церкви. В разі прийняття законопроекту №4128 може розпочатися війна на релігійному ґрунті, захоплення храмів та іншого церковного майна радикальними угрупуваннями, під виглядом переходів релігійних громад із однієї конфесії до іншої. Випадки таких «добровільних» переходів ми можемо спостерігати і зараз на заході нашої держави. При цьому так звані «мирні» переходи супроводжуються масовими заворушеннями та побиттям віруючих.
Ще одним антицерковним кроком є законопроект №5309 щодо назви релігійних організацій, що входять в структуру релігійної організації, керівний центр якої знаходиться в державі, визнаній Україною державою-агресором. Окремі народні обранці за першої нагоди, чи то через ЗМІ, чи іншими засобами, намагаються маніпулювати свідомістю наших співвітчизників щодо керівного центру нашої Церкви. Крапка у цих дискусіях була поставлена 30 листопада на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви, коли були внесені зміни до Статуту РПЦ, серед яких зазначено, що керівний орган Української Православної Церкви знаходиться в Києві. Ми не виключаємо, що будуть вигадані інші підстави для маніпулювання свідомістю українців задля дискредитації УПЦ в очах суспільства, але ми надіємось на милість Божу.
У рамках співпраці вірян нашої Церкви з законодавчою гілкою влади, у Київській єпархії відбулося призначення відповідальних осіб від вірян з метою організації громадських обговорень щодо законопроектів, які стосуються життєдіяльності Церкви. Миряни-координатори — це практикуючі юристи, адвокати, програмісти, екс-держслужбовці, депутати місцевого рівня, та інші небайдужі, що ревнують про нашу Церкву.
З 24 жовтня 2017 почали надходити перші звернення для народних депутатів України з проханням не розглядати ці антицерковні законопроекти. Станом на 15 листопада своє волевиявлення проти розгляду надали близько 12 000 вірян нашої єпархії.
Крім того, 30 листопада в приміщенні Книжкової Палати України відбулась зустріч виборців із народним депутатом Віктором Єленським — автором та лобістом гучного законопроекту №4128. Були оприлюднені відеофакти захоплень храмів, порушення права на свободу совісті, перешкоджання проведенню богослужінь, факти фізичного насильства щодо громадян. На жаль автор законопроекту залишився глухим до фактів і продовжує вперто наполягати на необхідності прийняття цього законопроекту.
На наші неодноразові прохання та звернення Всеукраїнської ради Церков та релігійних організацій, за ініціативи окремих народних депутатів, 7 грудня Верховна Рада України прийняла зміни до Податкового кодексу України, які, зокрема, скасовують перереєстрацію релігійних організацій та дозволяють зберегти їх неприбутковий статус. Для включення релігійних організацій до нового Реєстру достатньо лише бути зареєстрованою відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Як засвідчила практика звітного року, процес перереєстрації статутів проходив надто важко та часто упереджено до громад УПЦ з боку реєструючих органів. Проте, хочеться окремо висловити подяку міській владі нашої столиці, що незважаючи на загальну тенденцію не реєстрації парафіяльних Статутів, в Києві протягом року перереєстрація Статутів проводилася у звичайному режимі.
Ще однією проблемою залишається необґрунтований не допуск духовенства Київської єпархії до несіння капеланської служби в Збройних Силах України на території Київської єпархії. Більше того, одна парафія, а саме на честь святителя Миколая Чудотворця, Печерського благочиння, вимушена тимчасово припинити свою діяльність у військовій частині №3066.
Задля представництва інтересів Української Православної Церкви на міжнародній арені, донесення до міжнародної спільноти об’єктивної інформації про стан релігійної ситуації в Україні, Рішенням Священного Синоду УПЦ від 27 травня 2017 року було утворено представництво Української Православної Церкви при міжнародних організаціях. Головою Представництва призначено Преосвященного Віктора (Коцабу), єпископа Баришівського, вікарія Київської Митрополії.
Впродовж піврічного існування новоствореного Представництва, його Голова був учасником міжнародних форумів, на яких виступав з доповідями. А саме:
22-23 червня у Відні був учасником конференції ОБСЄ з протидії дискримінації стосовно християн. Подібна нарада ОБСЄ 14 вересня відбулася у Варшаві, на якій владика розповів про непросте становище парафіян канонічної Церкви в Україні.
26 червня виступив з доповіддю на засіданні XXIV Генеральної Асамблеї Міжпарламентської Асамблеї Православ’я, засідання якої цього року проходили у будівлі Італійського парламенту в Римі.
6-7 листопада взяв участь у роботі щорічного форуму «Обмін думками про релігійний вимір міжкультурного діалогу» у Страсбурзі в Раді Європи.
Доволі насиченим та непростим звітний рік був для Юридичного єпархіального відділу. Основна увага роботи відділу була направлена на організацію роботи із внесення змін до статутів парафій на виконання вимог Податкового кодексу України в частині оподаткування неприбуткових організацій. Юридичним відділом Київської обласної державної адміністрації було висунуто ряд зауважень до статуту парафії, щодо підпорядкованості єпархіальному архієрею. Запропоновані до усунення пункти статуту були направлені на погодження до Синодального юридичного відділу УПЦ. Станом на сьогодні домовленостей з КОДА не досягнуто.
За 2017 р. Юридичним єпархіальним відділом опрацьовано понад 90 пакетів документів парафій м. Києва. Для реєстрації до відділу з питань релігій при КМДА було подано понад 60 статутів парафій для внесення змін.
По Київській області опрацьовано понад 150 пакетів документів парафій. З них до відділу з питань релігій при КОДА було подано понад 90 статутів парафій для внесення змін. Проте зареєстровано лише 4 статути парафії в новій редакції та 2 нові парафії.
Загальна ситуація з реєстрації Статутів парафій характеризується штучним ускладненням процесу розгляду та погодження документів, зокрема керівництвом КОДА, що призводить до відмови у реєстрації статутів парафій. Також потрібно відзначити неспроможність опрацювати подану кількість статутів для перереєстрації працівниками відділу з питань релігій, збільшення строків розгляду документів та висування необґрунтованих зауважень до поданих документів.
Протягом року єпархіальний Юридичний відділ ініціював проведення зібрання благочинних єпархії для донесення до відома усіх настоятелів інформації стосовно зміни релігійного законодавства та приведення у відповідність до закону статутної документації парафій. Також розроблено проекти методичних рекомендацій з захисту храмів від рейдерського захоплення та проекти методичних рекомендацій для групи правового забезпечення діяльності Української Православної Церкви. Проводиться активне листування з Центром технічної підтримки, щодо скасування реєстрації та видалення з соціальних мереж публікацій і матеріалів, які компрометують та обмовляють діяльність Української Православної Церкви.
Працівниками єпархіального Юридичного відділу була проведена робота щодо конфліктних ситуації, які виникали на парафіях:
аналіз стану релігійної діяльності в селі Погреби Васильківського Київської області. За результатами наради було прийнято рішення про заборону у священнослужінні настоятеля храму на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці протоієрея Андрія Друзь. Також прийнято рішення про можливість виділення нової земельної ділянки для будівництва нового храму в центрі села та відновлення богослужінь в цьому селі;
надано практичну та консультативну допомогу настоятелю Свято-Кирилівського чоловічого монастиря м. Києва архімандриту Варлааму (Озимок) щодо створення держаними органами штучних перешкод у проведенні богослужіннь у Свято-Кирилівській церкві;
позитивно вирішене питання щодо утисків релігійної громади на честь ікони «Всіх скорботних радість» (Бабій Яр, м. Київ) з боку державних органів. Підготовлено нормативний матеріал для безперешкодного функціонування храму на території національного заповідника;
практично щодня протягом кількох місяців, надається консультативна та практична допомога парафії на честь святителя Григорія Богослова для безперешкодного функціонування храму на території та в приміщенні лікарні № 4. На сьогодні ситуація має позитивну тенденцію щодо її врегулювання;
був проведений аналіз можливості подання судового позову до окремих засобів масової інформації щодо негативного і недостовірного висвітлення діяльності УПЦ;
проведено юридичний аналіз та зібрані нормативні документи і матеріали судової практики щодо узаконення прав релігійними громадами УПЦ на об’єкти нерухомості та земельні ділянки;
Задля уникнення подібних конфліктних ситуацій на кожній парафії необхідно проаналізувати стан правовстановлюючих документів, у тому числі їх наявність та достовірність, зокрема на храмові будівлі та земельні ділянки.
Слід також зазначити, що за фактами вбивства монахині Алевтини, насельниці Флорівського жіночого монастиря та ієрея Романа Ніколаєва, клірика м. Києва, тривають розслідування. З нашого боку та єпархіальним Юридичним відділом було зроблено все можливе задля розкриття зазначених злочинів. Справа щодо вбивства монахині Алевтини перебуває на стадії судового розгляду.
Кримінальне провадження стосовно колишнього настоятеля церкви в селі Бортничі забороненого священика Наслудова М.А. розглянуто в Дарницькому районному суді м. Києва та 12 грудня винесено обвинуваченому виправдувальний вирок. У зв’язку з цим, Юридичним відділом підготовлена нова заява до прокуратури міста Києва щодо незаконності дій забороненого священника Наслудова М.А.
Церква і суспільство
Духовенство нашої єпархії за сприяння та безпосередньої участі єпархіальних відділів бере активну участь у різноманітних конференціях, семінарах, громадських заходах.
3 лютого голова Місіонерського відділу Київської єпархії взяв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Біблійна історія та християнська етика в освітньому просторі України», на якій виступив з доповіддю на тему: «Можливості співпраці православного священика з освітніми установами. Досвід роботи».
Силами співробітників і волонтерів Місіонерського відділу та Всеукраїнського Православного педагогічного товариства протягом листопада звітного року проводилися культурологічні зустрічі (бесіди, виховні години) з історії християнства і православних традицій. З нагоди Дня української писемності та мови, що відзначається 9 листопада у день пам’яті першого українського історика і письменника преподобного Нестора Літописця, шанованого Православною Церквою Святого, проводилися освітні бесіди. Під час канікул для дітей та школярів організовуються безкоштовні екскурсії у храми та монастирі м. Києва.
Разом із Громадською організацією «Всеукраїнське об’єднання захисту прав сім’ї», 1 листопада були розпочаті чотиримісячні просвітницькі православні курси, на яких понад 100 слухачів вивчають Біблійну історію, катехізис та літургіку. Окремо для слухачів курсів була відслужена місіонерська свята Літургія з богословсько-історичними поясненнями та коментарями.
У звітному році була проведена реорганізація Єпархіального відділу освіти та катехізації і Єпархіального відділу духовно-фізичного виховання шляхом об’єднання цих відділів в один. Після реорганізації новостворений Єпархіальний відділ очолив протоієрей Роман Матюшенко.
Окрім діяльності недільних шкіл на парафіях, нам важливо бути присутніми у дошкільних, середніх та вищих навчальних закладах з викладанням Закону Божого. Для реалізації поставленої задачі було проведено зустрічі з керівниками районних управлінь освіти щодо впровадження курсу «Християнська етика в українській культурі» у навчальний процес. Результатом стало видання підручників із зазначеного курсу для 5 і 6 класів схвалених грифом Міністерства освіти і науки. Наразі на отриманні міністерського грифу перебуває підручник для учнів 7 класу. Зважаючи на багаторічний досвід роботи окремих парафій Києва з дитячими садками та бібліотеками, відділом було досягнуто домовленостей з керівництвом бібліотек м. Києва, щоби благочинні столиці за згодою районних бібліотек призначали відповідальних священиків для ведення на базі бібліотек просвітницької діяльності.
У році, що минає, головою Єпархіального відділу у справах сім’ї призначено протоієрея Сергія Екшияна.
За звітний період можна відмітити позитивну динаміку роботи із сім’ями. Майже в кожному благочинні функціонують сімейні клуби, зміст роботи яких полягає в залученні дітей та батьків до православної традиції, розуміння природи сім’ї. Один із напрямків роботи сімейних клубів — це літні табори, як приклад сімейного відпочинку та спільного вивчення основ православної віри.
Пам’ятаючи слова Спасителя про необхідність творення справ милосердя, допомоги ближнім, окремі парафії взяли під свою опіку будинки для людей похилого віку в Києві та області. Окрім того, хоспіс при 10-й міській лікарні знаходиться під постійною опікою священиків Єпархіального відділу. Парафіяни столичних храмів системно відвідують школи-інтернати, такі як: Бердичівська школа інтернат, Дарницький дитячий будинок, Спеціалізований обласний Будинок Дитини в Боярці, Будинок Дитини ім. Городецького у Ворзелі.
Крім зазначеної роботи, свою діяльність розгорнули благодійні фонди та громадські організації, засновані вірянами нашої Церкви. Зокрема, благодійний проект «Діти дітям», створений православними матерями за підтримки релігійної громади на честь Святителя Михаїла, першого митрополита Київського. Тільки в цьому році фонд, проводячи благодійні акції – Різдвяний Ангел, Відкриті серця, Дорога до життя, – матеріально підтримав понад 1000 дітей.
Соціальна робота в Київській єпархії
Впродовж року Єпархіальним відділом благодійності та соціального служіння була проведена робота у таких напрямках.
Допомога вимушеним переселенцям, воїнам АТО та їхнім сім’ям, сім’ям вимушених переселенців, одиноким та літнім людям, багатодітним та малозабезпеченим сім’ям. Це в основному допомога продуктами харчування, засобами гігієни, допомога на лікування. У рамках цієї діяльності:
28 березня до релігійної громади парафії на честь прп. Миколи Святоші, що у Дніпровському районі м. Києва було передано гуманітарну допомогу — близько 550 літрів консервованих продуктів для подальшої передачі допомоги військовослужбовцям Транспортних військ ЗСУ;
07 квітня було передано близько 700 кг продуктів харчування на загальну суму понад 32000 грн. до Благодійної Організації «Благодійний Фонд «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова» для подальшої передачі для дітей-сиріт Попаснянського інтернату.
При єпархіальному відділі діє “Добровольчий рух «+Добрий Киянин+»”, учасниками якого є небайдужі люди, що проживають в Києві та Київській області. Волонтерами надається духовна, психологічна та матеріальна підтримка одиноким та літнім людям, малозабезпеченим сім’ям, юридичні консультації, рекомендації в пошуку роботи переселенцям зі сходу України.
16 квітня Добровольчий рух долучився до Пасхальної акції «Святий день – Великдень», що проходила на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври для дітей-інвалідів.
19 серпня з нагоди Всесвітнього дня гуманітарної допомоги Єпархіальним відділом спільно з профільним Синодальним відділом УПЦ було організовано та проведено благодійну акцію «Рюкзачок Милосердя». До цієї акції долучилися Київська Митрополія, благочиння Київської єпархії та багато небайдужих людей. Всього було зібрано понад 62 700 грн., закуплено 100 рюкзаків з усім необхідним шкільним начинням.
Також надається допомога інвалідам, людям з обмеженими фізичними можливостями, дітям-інвалідам, незрячим та слабо зрячим людям. Зокрема,
7 грудня у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі відбувся семінар на тему «Сліпі в Православ’ї». У своїх доповідях інваліди просять надати допомогу незрячим у вирішенні питань, пов’язаних з реабілітацією, адаптацією незрячих в суспільстві, в отриманні духовної літератури в доступному форматі – шрифті Брайля, аудіо форматі. За результатами роботи семінару були прийняті відповідні рішення.
За сприяння Єпархіального відділу разом з парафіянами столичного храму на честь свт. Луки Кримського діє проект «Соціалізація майбутніх випускників інтернатних установ». Волонтерська команда сформувалася у 2016 р. Протягом цього навчального року вчинялися перші спроби соціалізації дітей-сиріт у школі-інтернаті смт Стара Басань.
Не залишаються поза увагою одинокі матері, багатодітні та кризові сім’ї.
Впродовж місяця, з 7 квітня по 7 травня, було проведено благодійну акцію «Здрастуй, Мамо!». У перший день проведення акції було розповсюджено понад 2000 листівок з інформацією про збір пожертвувань для малозабезпечених та багатодітних сімей. Усього в рамках акції було зібрано 56 тис. грн.
Крім того, було проведено дві акції, що спрямовані на надання допомоги одягом бездомним та малозабезпеченим людям. Одяг було надано 330 нужденним людям та нагодовано 546 осіб.
Парафіяльне життя та пастирське служіння
Особливістю церковного життя нашої єпархії є те, що єпархіальне управління не лише знаходиться в столиці нашої держави, але й є частиною Київської митрополії, —духовного і адміністративного центру Української Православної Церкви. Відповідно, духовенство зі всієї України спостерігає за подіями в Київській єпархії та за діяльністю її священнослужителів. Тому ми повинні по-особливому ставитись до покладених на нас обов’язків і послухів.
Ядром кожної парафії є її молитовне богослужбове життя. Тому, насамперед, хочеться наголосити на важливості сумлінного звершення богослужінь і священнодійств. Нерідко священик дозволяє на власний розсуд коректувати богослужіння, що є неприпустимим. Окреме місце у священицькому служінні посідає проповідь. Не дивлячись на багатогранність позаслужбових форм просвітницької й місіонерської діяльності, храмова проповідь має саме велике і важливе значення. Особливо це стосується духовенства міста Києва, адже практично всі столичні парафії не мають територіальних меж і на богослужінні присутні люди різ
