9 листопада православні християни святкують день пам’яті преподобного Нестора Літописця – покровителя всіх, хто вчить і навчається, а також істориків, науковців і журналістів.

Центр інформації УПЦ спеціально для сайту Факти ICTV розпитав у керуючого справами Української Православної Церкви, ректора Київських духовних шкіл митрополита Антонія (Паканича) про подробиці життя відомого подвижника.

Відео дня

– Преподобний Нестор Літописець молився та боровся тут зі своїми людськими недоліками. Саме тут він написав, можливо один із основних історичних творів, покладений в основу історії Київської Русі і Православної Церкви, – пояснив митрополит Антоній.

Владика нагадав, що образ преподобного Нестора Літописця як монаха і богослова є взірцем для всіх, хто займається навчанням і духовною освітою.

– Сучасний богослов має жити Богом, бути людиною глибоко віруючою і намагатись своїми трудами і талантами послужити Церкві Христовій, своєму суспільству. Тобто це поєднання духовного життя і творчості. Тому для сучасних і майбутніх богословів, та й для всіх, хто пов’язаний з проповіддю, з місією і хто займається письмовою творчістю, Нестор Літописець є небесним покровителем.

Митрополит Антоній зосередив увагу на місці подвигу преподобного Нестора – Києво-Печерській лаврі, адже саме тут преподобний Нестор Літописець звершував свій подвиг.

– Люди приходили в лавру, тікаючи від матеріальної розкоші, щоб закопати себе в землю і шукати більш цінного, ніж золото, чи інші матеріальні блага. Преподобний Нестор не думав про земну славу, і що увійде в історію, написавши Повість минулих літ. Бо якщо монах думає про славу земну, ця слава цим і закінчується. Мало відомостей збереглось про цей період, і саме про преподобного Нестора Літописця, але з християнством до нас прийшла культура писемності, – нагадав владика Антоній.

За словами владики, з приходом писемної культури, постала необхідність впорядкування усних знань і перенесення їх на папір для прийдешніх поколінь.

– Православні вважають, що основою нашого віровчення є два значимих джерела. Це усне Священне Передання, яке потім було зафіксоване і в Священному Письмі, і в творах святих отців, літургічній творчості, іконописі та інших сферах, пов’язаних з життям церкви. Так і Нестор Літописець зафіксував все те, що з уст в уста передавалось багатьма поколіннями і було достовірним, – пояснив митрополит.

– Тому Нестор Літописець, як і преподобний Агапіт, який лікував людей травами і молитвою, будучи основоположником лікувальної практики, започаткував писемне слово. А загалом, багато того, що розвилось в українській культурі почалось саме тут – у лаврі, – додав ректор Київських духовних шкіл.