В Українській Православній Церкві відзначають, що в зоні військового конфлікту на сході країни між релігійними конфесіями в Україні існують проблеми.
Про це в інтерв'ю Центру інформації УПЦ розповів керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Антоній (Паканич).
«У Східній Україні ми помічаємо численні випадки активної місії греко-католиків серед людей, які були охрещені у Православній Церкві, хоча і не є активними парафіянами наших храмів. Греко-католицькі священики і місіонери, що проводять таку місію, часто називають себе православними, вводячи таким чином в оману місцеве населення. І це нас непокоїть.», - зазначив митрополит Антоній.
За словами керуючого справами УПЦ, з початком війни на Донбасі серед деяких греко-католицьких священиків було прагнення захоплювати храми УПЦ, але керівництво УГКЦ не підтримало їх ініціативу.
Водночас митрополита Антонія здивували висловлювання глави УГКЦ Святослава Шевчука на недавньому освяченні храму в Харкові.
«Там було сказано, що люди Слобожанщини нарешті отримали можливість «бути з живим Христом». Як це слід розуміти? Хіба до приходу греко-католиків Христа там не було, або Він не був живим? А може, православні священики там не проповідували живого Христа? Вважаю, керівництву УГКЦ слід бути обережніше в подібних висловлюваннях і з повагою ставитися до діяльності місцевого православного духовенства», - підкреслив керуючий справами УПЦ.
Також владика Антоній сфокусував увагу на тому, що між УПЦ і УГКЦ існують певні історичні проблеми. В даному контексті, на його думку, показовою є фігура Іоасафа Кунцевича, якого предстоятель УГКЦ буквально назвав «мучеником за єдність християн».
«Добре відомо, що він був одним із найжорстокіших борців за навернення православних до підпорядкування Риму. Саме він заснував орден святого Василія Великого, члени якого називаються «василіани». В історії України цей орден відомий як одна з провідних сил, що нав’язувала латинізацію. Та й сам Кунцевич помер від рук православних, які вже не могли терпіти його утисків. Репресії, що пройшли після його смерті, забрали життя біля 100 осіб. Чи таким є взірець для єднання християн? Переконаний, що ні», - підкреслив митрополит Антоній.
На його думку, для більш обережного ставлення до постаті Кунцевича є і більш важливі підстави, які були сформульовані в рамках православно-католицького діалогу. Наприклад, Баламандский документ 1993 року, який засуджує методи уніатизму.
«Такі методи не можна пропонувати в якості зразка для підростаючого покоління. Переконаний, що формат, який втілювався в життя на початку XVII століття, не може бути прийнятними сьогодні. Ті методи і дії, які практикував Кунцевич, не можна називати «зразком християнської єдності»», - переконаний керуючий справами УПЦ.
