Вівторок,
22 серпня 2017
Наші спільноти

Історія відродження Києво-Печерської лаври: зниклі документи і робота наших майстрів з іноземцями

Фото: segodnya.ua
Фото: segodnya.ua

Директор музею-заповідника Києво-Печерська лавра розкрив таємниці архіву святині.

У червні 2018-го виповниться 30 років з того дня, як до Києво-Печерської лаври повернулися перші монахи. Влітку 1988 року братія відновила богослужіння, перервані 1961 року, оживляючи вцілілі багатовікові стіни молитвою. За рік "Сегодня" спільно з монахами Києво-Печерської лаври, її настоятелем, митрополитом Павлом, істориками заповідника, іконописцями і реставраторами розповість про те, як відроджувалася перлина православ'я після радянської влади.

- Колишнє керівництво музею-заповідника не змогло знайти спільну мову з чернецтвом Нижньої Лаври. Як вам це вдалося?

- Це щоденна важка робота, постійне спілкування. Є моменти, коли ми з владикою Павлом дуже сильно сперечаємося. Але в підсумку завжди знаходимо спільну мову. Тож навіть якщо і сперечаємося, то на користь справи. З владикою нас об'єднує те, що ми обидва любимо Лавру і хочемо зберегти її. Владика знаходить меценатів для зміцнення лаврських пагорбів – наша головна проблема. Звичайно, приємно, що навіть ЮНЕСКО ставить нашу співпрацю з церквою в приклад всій Європі. Стосовно ж колишнього керівництва музею-заповідника, то я думаю, проблема була в тому, що це були жінки. Причому тут немає ніякої гендерної несправедливості. Просто Лавра – монастир адже чоловічий. І це потрібно враховувати – керівник музею Лаври теж повинен бути чоловіком.

2

- 2012 року ви, напевно, йшли на посаду директора музею Лаври, як на бій?

- У нас бій постійний. До заповідника я працював у Хотинській фортеці, мене попереджали, що тут ситуація непроста. До колишнього керівництва були питання. Наприклад, під підлогою свого кабінету вони тримали важливі документи музею-заповідника, причому в єдиному екземплярі. У корупційних схемах брали участь жінка і чоловік. Один звільнений за прогул, друга – за скороченням. Я припускаю, що через них безліч важливих архівних документів тепер за межами України. Мої колеги говорили, що колишні працівники приїжджали у вихідні і вивозили те, що вважали за потрібне.

— То есть многие документы исчезли и не возвращены?

— Кое-что нам удалось отвоевать. В этом году случайно нашли под полом в одном из кабинетов несколько томов по проведению реставрационных работ в Лавре. Они отсырели, но благо, что нашлись. В фондах заповедника огромное количество интересных артефактов. Например, рака святого Стефана долго лежала в фондах, сейчас она - в Успенском соборе, теперь и туристы, и паломники могут и посмотреть, и приложиться.

- Тобто багато документів зникли і не повернуті?

- Дещо нам вдалося відвоювати. Цього року випадково знайшли під підлогою в одному з кабінетів кілька томів щодо проведення реставраційних робіт у Лаврі. Вони відсиріли, але благо, що знайшлися. У фондах заповідника величезна кількість цікавих артефактів. Наприклад, рака святого Стефана довго лежала в фондах, зараз вона – в Успенському соборі, тепер і туристи, і паломники можуть і подивитися, і прикластися.

- Любомире Павловичу, музей займається і відновленням ікон в Лаврі?

- У музеї-заповіднику є реставраційний центр. Нещодавно ми своїми силами почали реставрацію притвору Церкви Всіх Святих. Наші художники проходять стажування в провідних реставраційних центрах Європи. Особливо тісні зв'язки з реставраційним центром Литви. Ми плідно співпрацюємо і з італійськими реставраторами, з якими обмінюватимемося новинками в технологіях. Зацікавилися нашими реставраторами навіть в Китаї! Китай останні років 10 дуже сильно просунувся в цій сфері і зараз співпрацює практично з усіма світовими провідними реставраторами. Нам запропонували співпрацю. У нас проводиться маса наукових конференцій. Спільно з Духовної академією проводимо конференції "Церква нового суспільства".

Користуються успіхом і реставраційні конференції, дуже багато бажаючих, навіть ставитимемо обмеження. Ми намагаємося всіляко пропагувати наш заповідник за кордоном – проводимо фотовиставки. Зараз одна з таких відбувається в Македонії, а друга в Литві відкривала рік "Україна – Литва. Культурне партнерство-2017". Коли експонували фотовиставку про Лавру в посольстві України в Греції, а також в мерії, про нас дізнався архієпископ Афінський і всієї Еллади і запросив до нього на аудієнцію. Він попросив нашої виставкою про Лавру відкрити реставрацію культурного центру архієпископії Греції.

3

- Нещодавно ви видали книгу про життя Києво-Печерської лаври в роки Другої світової війни – величезна праця-архів!

- Наш заповідник – не тільки культурна, а й наукова установа, в якій більше 20 співробітників мають науковий ступінь. 2012 року вперше за всю історію заповідника ми домоглися, щоб наші наукові роботи реєструвалися в УкрІНТЕІ, і тепер вони є в загальному науковому доступі. Серед заповідників і музеїв України в цьому ми перші. Крім того, ми робимо електронний каталог нашого музею. Нещодавно ми закінчили унікальну роботу – археологічну карту Києво-Печерської лаври, на яку нанесені всі місця, де проводилися дослідження, який час це був, які знахідки, із зазначенням їх часу та характеристикою знахідок. Це величезна наукова праця, фрагмент якої є на сайті музею.

"Сегодня".

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку