Віряни Запоріжжя, Рівного та Чернігова з молитвою пройдуть вулицями міст у свято Торжества Православ’я, що відзначається в першу неділю Великого посту. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на прес-служби єпархій.
У місто Запоріжжя 5 березня прибуде ікона з частинкою хреста, на якому був розп’ятий апостол Андрій Первозванний.
Після зустрічі образу, яка відбудеться о 15.00 біля храму на честь рівноапостольної княгині Ольги, православні на чолі з митрополитом Запорізьким і Мелітопольським Лукою пройдуть по центральному проспекту міста до собору — всього близько 6,7 кілометра. Разом з прибулою святинею буде пронесена і місцешанована ікона Божої Матері «Самарська». По завершенні ходу в соборі відбудеться чин Торжества Православ’я.
Також цього дня традиційний хресний хід, на який збираються тисячі вірян, буде здійснений в місті Рівне. Молитовну колону очолить митрополит Рівненський і Острозький Вафоломій.
Розпочнеться хід о 16.00 біля Свято-Воскресенського кафедрального собору. Православні рівняни пройдуть близько 2 кілометрів по одній з центральних вулиць міста. Завершиться хресний хід молебнем просто неба біля Свято-Георгіївського подвор’я.
Молитовний хід у Чернігові розпочнеться о 8.00 біля Спасо-Преображенського собору. Віряни пройдуть вулицями міста, відвідуючи храми, та в цілому подолають близько 16 кілометрів.
***Свято Торжество Православ’я було встановлене в IX столітті в пам’ять перемоги над єрессю іконоборства, суттю якої було заперечення шанування ікон.
У 730 році візантійський імператор Лев III Ісавр заборонив шанування ікон. Результатом цього рішення стало знищення тисяч ікон, а також мозаїк, фресок, статуй святих і розписних вівтарів у багатьох храмах. Іконоборство було офіційно визнано в 754 році на так званому Іконоборчому соборі за підтримки імператора Костянтина V Копронима, який пішов війною проти православних шанувальників ікон, особливо ченців. По своїй жорстокості іконоборчі гоніння були схожі з гоніннями на Церкву язичницьких імператорів Діоклетіана і Нерона. За свідченням літописця Феофана, сучасника цих сумних подій, імператор: «…многих монахов умертвил ударами бичей, и даже мечем, и бесчисленное множество ослепил; у некоторых обмазывали бороду спуском воска и масла, подпускал огонь и таким образом обжигал лица их и головы; иных после многих мучений отсылал в изгнание».
Боротьба з іконошанувавнням розтягнулася майже на століття і припинилася лише у 843 році, коли за ініціативою імператриці Феодори в Константинополі був скликаний Собор, на якому було вирішено відновити шанування ікон у Церкві. Після того як Собор засудив єретиків-іконоборців, Феодора влаштувала церковне торжество, яке припало на першу неділю Великого посту. В той день патріарх, митрополити, ігумени монастирів, священикі та безліч мирян вперше за багато десятиліть відкрито вийшли на вулиці столиці з іконами в руках. До них приєдналася і сама імператриця Феодора.
На спомин про цю подію щороку в першу неділю Великого посту Православна Церква урочисто святкує відновлення іконошанування, що називається Торжеством Православ’я.
Частиною звершуваного в цей день особливого Чину Торжества Православ’я є проголошення анафеми єресіархам (анафема по суті — підтвердження того, що людина відлучив себе від Церкви).
