П'ятниця,
22 вересня 2017
Наші спільноти

У Києво-Печерській лаврі науковці з різних країн вивчали афонську спадщину

Круглий стіл «Актуальні питання вивчення афонської спадщини» відбувся 26 жовтня в Церковно-археологічному музеї Київської духовної академії УПЦ в рамках міжнародного наукового форуму, присвяченого 1000-річчю давньоруського чернецтва на Афоні, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на портал «Руський Афон».

У зустрічі взяли участь: почесний митрополит Чеських земель і Словаччини, архієпископ Христофор, єпископ Ісая Шумперский (Чехія), перший проректор КДА протоієрей Сергій Ющик, проректор КДА з науково-дослідницької роботи Володимир Бурега, історики та богослови з України, Росії, Німеччини, Словаччини, США та інших країн. Модерував круглий стіл директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило.

Відкриваючи круглий стіл, його учасників від імені ректора Київських духовних шкіл, керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія привітав перший проректор КДА протоієрей Сергій Ющик.

Далі викладач КДА Ігор Хроненко виступив на тему «Афонські древності в тематиці доповідей на Всеросійських археологічних з’їздах (1869-1911 рр..)», докладно описавши праці російських паломників і дослідників Святої Гори в XIX – поч. XX ст.

Викладач Одеської духовної семінарії протоієрей Дмитро Яковенко у своїй доповіді зробив екскурс в історію просвітницької та благодійної діяльності Афонських подвір’їв Пантелеімонового монастиря, Іллінського та Андріївського скитів в Одесі.

Керуючий справами канцелярії Архієрейського Синоду, секретар Першоієрарха Руської Православної Закордонної Церкви, настоятель храму преподобного Серафима Саровського в Сі-Клифе (Нью-Йорк, США) протоієрей Серафим Ган розповів про листування свого батька, видатного діяча РПЦЗ протоієрея Ростислава Гана, з російськими подвижниками і старцями Святої Гори Афон, представивши науковій громадськості невідомі документи і свідоцтва про старця Феодосія Карульского та інших.

Епістолярну тему продовжив доцент Ужгородського національного університету Юрій Данилець доповіддю «Листування закарпатських афонітів як джерело історії українського чернецтва на Святій Горі».

В ході круглого столу відбулася презентація видавничих проектів Української Православної Церкви та Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні, присвячених 1000-річчю давньоруського чернецтва на Афоні.

Зокрема, директор МІАНУ Сергій Шумило представив нову книгу «Преподобний Паїсій Величковський. «Повість про святий собор» і маловідомі листи», видану відповідно до рішення Священного Синоду УПЦ про переклад і видання творів прп. Паїсія Величковського. В ній досліджуються та вперше публікуються невідомі раніше листи прп. Паїсія Величковського як до київського митрополита Арсенія (Могилянського), так і до Кошовому отамана Запорізької Січі св. прав. Петра Калнишевського, виявлені в архівах Міжнародним інститутом афонської спадщини в Україні.

«Тут вперше публікуються листи прп. Паїсія, коли він ще був настоятелем стародавнього монастиря Симонопетра на Афоні. Виявлення оригіналів цих документів – справжня сенсація. Адже це перші і єдині збережені листи прп. Паїсія, написані ним з Афону. З них ми вперше дізнаємося, що Величковський на Афоні в монастирі Симонопетра намагався створити новий духовний центр слов’янського чернецтва, домігшись передачі цієї древньої обителі його «малоросійському братству» на «вічні часи», а в облаштуванні її надавали активну допомогу козаки Запорізької Січі і київський митрополит Арсеній (Могилянський)», — повідомив упорядник книжки Сергій Шумило.

Також присутнім була представлена книга «Старець Іван Вишенський: афонський подвижник і православний письменник-полеміст», на основі матеріалів якої в УПЦ цього року відбулася канонізація подвижника до лику святих. Крім того, був представлений новий випуск наукового альманаху «Афонська спадщина» та інші видання.

Круглий стіл завершився дискусією і обговоренням актуальних тем дослідження історії та сучасності традицій Святої Гори Афон. Особливий акцент учасники зробили на важливості продовження зусиль з вивчення і відродження афонської спадщини не тільки в рамках святкування ювілею, але і після його закінчення. Було висловлено побажання продовжити проведення подібних наукових зустрічей і конференцій надалі.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку