Справжній козак - це православний воїн, який захищає Православну Церкву і ніколи не підніме зброю на єдиновірця.
Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, про це сказав митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука на VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Духовна і світська освіта: історія взаємовідносин - сучасність - перспективи», яка проходить в Києво-Печерській лаврі.
«Все, що ми називаємо духовними традиціями козацтва і що невід'ємно становить його історичну сутність, корениться саме в православній вірі. Запорожці бачили свою історичну місію саме в захисті Православ'я. І лише в цьому може полягати історичний сенс існування козацтва в Україні аж до сьогоднішнього дня», - сказав митрополит Лука.
На думку митрополита Запорізького і Мелітопольського, «якби Господь промислительно не створив козацьку республіку Запорізької Січі, релігійна картина сучасної України була б іншою». Владика нагадав про те, що після Брестської унії козаки стали на захист не лише своєї батьківщини, а й своєї віри. Під час походів вони прагнули не завдавати шкоди православному населенню, і особливо тяжким гріхом у них вважалося пролиття крові одновірців.
«Центральним місцем Запорізької Січі був храм Пресвятої Богородиці, який був не лише місцем молитви, але і місцем проведення козацьких рад. Весь побут козацтва був просякнутий православною обрядовістю. Козаки молилися перед і після сну, до і після їжі, перед походами, під час яких мали з собою похідну церкву. Після баталій служили подячні молебні. Суворо дотримувалися посту», - розповів митрополит Лука.
Він зазначив, що запорізьке козацтво було тісно пов'язане зі Святою Горою Афон. Запорожці надавали суттєву матеріальну допомогу святогірським монастирям і самі нерідко ставали ченцями. На Афоні був козачий скит «Чорний Вир», що складався з колишніх запорожців. Вихідці з козаків подвизались в Іллінському, Андріївському та інших скитах Святої Гори.
«Козацька республіка Запорізької Січі може вважатися духовним осередком Пресвятої Богородиці. Козаки відчували своїм простим серцем, що Матір Божа - їхня Цариця, Володарка, Заступниця. Козаки, заборонивши перебування на Січі жінкам, віддали себе під заступництво Богородиці. Відома безшлюбність січового товариства. Ідучи в похід, вони доручали себе Покрову Пречистої і її заступництву. Православний козак - це, перш за все стан душі, сформований на православному світогляді. Козак - це православний воїн, для якого найдорожче у світі Бог і православна віра. Він щомиті готовий віддати за це життя, захищаючи свою батьківщину», - сказав митрополит Лука.
