П'ятниця,
22 вересня 2017
Наші спільноти

В УПЦ зібрали міжнародну конференцію, на якій розглядають, як Афон вплинув на українську культурну спадщину

Фото КДАіС
Фото КДАіС

Афон вплинув майже на всю українську культурну спадщину, протягом 1000 років між Святою Горою та українськими землями були тісні зв’язки.

Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) 25 жовтня, у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври, на відкритті VІII міжнародної конференції «Духовна та світська освіта: історія взаємовідносин - сучасність - перспективи», присвяченої 1000-літтю давньоруського чернецтва на Афоні.

Програма заходу ТУТ

«Багато наших співвітчизників стали насельниками різних монастирів Афона. Засновник Києво-Печерської лаври - преподобний Антоній Печерський - оселився саме на Афоні і звідти переніс устав життя монастиря на наші землі. Між Афоном і Україною не лише сугубо церковні зв’язки. Афон вплинув майже на всю культурну спадщину: архітектуру, літературу... Багато святих, які мають наше українське коріння і подвизались на Святій Горі Афон», - розповів керуючий справами УПЦ, ректор КДАіС, митрополит Антоній.

kdais.kiev.ua
kdais.kiev.ua

Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило, зазначив, що у конференції цього року беруть участь понад 100 учасників з різних країн світу.

«На конференції розглядається історія зв’язків з Афоном, вплив Афону на формування культури, мистецтва, літератури в Україні і слов’янському світі. Також розглядається вплив Афону на філософію і богослов’я, адже на протязі 1000 років Афон значно впливав на формування нашої національної духовності, релігійної традиції і культури. Це дуже важлива спадщина, яку було забуто і сьогодні вона відроджується, зокрема, завдяки таким заходам», - підкреслив Сергій Шумило.

Митрополит Антоній додав, що зв'язок між Українською Православною Церквою та Святою Горою Афон не зник і до цього часу.

«Афонські монастирі завжди були взірцем для всіх православних. Коли ти стаєш на землю Афону, відчуваєш, що залишаєш час в минулому. Це відголосок життя вічного. Коли ми говоримо про монахів, то вважаємо, що це люди, які бояться турбот, що є в земному житті, і не люблять цей світ. Це не так, адже монахи люблять світ, який сотворив Господь, але ненавидять той гріх, який є в кожному з нас. Вони прагнуть боротися, але боротися не з кимось, а з самим собою. Вони намагаються проникнути до середини свого серця, щоб все те сміття, яке накопичується за наше життя - вирвати і стати святим. Це особливий шлях, адже коли людина очищається від гріхів, вона очищає все суспільство. Чому потрібні ченці? Тому що через них очищається наше суспільство», - резюмував керуючий справами УПЦ.

26 жовтня міжнародна конференція триватиме у Церковно-археологічному музеї КДА (Лаврська, 15, корпус 63), де відбудуться круглий стіл «Актуальні питання вивчення афонської спадщини» та презентація книжок.

Як повідомляє Центр інформації УПЦ, наукова конференція Київських духовних шкіл проводиться восьмий рік поспіль. Це традиційне місце зустрічі науковців, викладачів та студентів духовних і світських навчальних закладів, наукових установ. Цього року форум організували Київська духовна академія і семінарія та Міжнародний інститут афонської спадщини в Україні. У конференції беруть участь представники духовних і світських ВНЗ з Італії, Німеччини, Польщі, Росії, Чехії, Словаччини, США та України. 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку