На прес-конференції 15 липня у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі спікери УПЦ розповіли про особливості цьогорічногоВсеукраїнського Хресного ходу, а також майбутні свята, присвячені Дню Хрещення Русі та 1000-ліття давньоруського чернецтва на Афоні.
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило ознайомив журналістів з головними урочистостями, присвяченими тисячоліттю духовно-культурних зв’язків Київської Русі та Святої Гори Афон, а також давньруського чернецтва. «Цей ювілей безпосередньо пов’язаний з нашою країною. Ця спадщина мала дуже вагомий вплив на формування національного та духовного відродження в нашій країні», – відзначив дослідник.
Вказуючи на давній тісний зв’язок між Київською Руссю та Святої Гори, Сергій Шумило зазначив, що ще святий князь Володимир був ктитором першого Афонського давньоруського монастиря – Ксилургу, де приймав постриг прп. Антоній Печерський. «Цього року делегація Української Православної Церкви запрошена очолити торжества на Афоні в цій стародавінй національній святині на Святій Горі», – повідомив Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні. На його думку, дуже символічно, що святкування розпочнуться на Афоні, а потім зі святогірськими святинями продовжаться до Києва, повторивши шлях Антонія Печерського з Афону до Києво-Печерської обителі.
Торкаючись історії національної традиції Хресного ходу в Україні, Сергій Шумило зауважив що вона нараховує тисячоліття. «Наші пращури вважали своїм обов’язком хоч раз в житті пішки пройти через всю Україну і вклонитися святиням Києво-Печерської Лаври». Після більшовицького перевороту ця традиція була знищена. Архівні джерела стверджують, що традиція звершення хресних ходів насильницьки знищувалась. «Паломників просто розстрілювали, – відзначив дослідник. – Тому за 80 років панування більшовизму традиція хресних ходів була втрачена… Проте це є одна з наших релігійних традицій, яка сьогодні відроджується.
Візначаючи, чому саме до Києва йдуть прочани, С. Шумило сказав, що саме сюди буде привезено дуже багато святинь з Афону та України, щоб люди могли прийти і вклонитися їм, зустріти їх. Саме Києво-Печерська Лавра стала продовженням традицій афонської Ксилургійської обителі, яка в ХІ столітті теж мала статус Лаври.
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні також анонсував відкриття фотовиставки, присвяченої історії Святої Гори Афон, що відбудеться 24 липня в Києво-Печерській Лаврі, а також презентацію ювілейних видань.
В українському перекладі вперше має вийти визначна пам’ятка української культури 18 століття – яка ніколи не видавалася в Україні – “Повість про святий собор”, а також маловідомі листи преподобного Паїсія Величковського з Афону на Запорізьку Січ, що вперше друкуються та видаються українською.
Незабаром має вийти книжка про українського письменника і полеміста – Івана Вишенського, зазначив С. Шумило «Це був не просто письменник – це був афонський подвижник, який провів на Афоні 40 років, – сказав дослідник. – Нами знайдені в архівах маловідомі факти, джерела, а також було віднайдено печеру, в якій подвизався український затворник».
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило ознайомив журналістів з головними урочистостями, присвяченими тисячоліттю духовно-культурних зв’язків Київської Русі та Святої Гори Афон, а також давньруського чернецтва. «Цей ювілей безпосередньо пов’язаний з нашою країною. Ця спадщина мала дуже вагомий вплив на формування національного та духовного відродження в нашій країні», – відзначив дослідник.
Вказуючи на давній тісний зв’язок між Київською Руссю та Святої Гори, Сергій Шумило зазначив, що ще святий князь Володимир був ктитором першого Афонського давньоруського монастиря – Ксилургу, де приймав постриг прп. Антоній Печерський. «Цього року делегація Української Православної Церкви запрошена очолити торжества на Афоні в цій стародавінй національній святині на Святій Горі», – повідомив Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні. На його думку, дуже символічно, що святкування розпочнуться на Афоні, а потім зі святогірськими святинями продовжаться до Києва, повторивши шлях Антонія Печерського з Афону до Києво-Печерської обителі.
Торкаючись історії національної традиції Хресного ходу в Україні, Сергій Шумило зауважив що вона нараховує тисячоліття. «Наші пращури вважали своїм обов’язком хоч раз в житті пішки пройти через всю Україну і вклонитися святиням Києво-Печерської Лаври». Після більшовицького перевороту ця традиція була знищена. Архівні джерела стверджують, що традиція звершення хресних ходів насильницьки знищувалась. «Паломників просто розстрілювали, – відзначив дослідник. – Тому за 80 років панування більшовизму традиція хресних ходів була втрачена… Проте це є одна з наших релігійних традицій, яка сьогодні відроджується.
Візначаючи, чому саме до Києва йдуть прочани, С. Шумило сказав, що саме сюди буде привезено дуже багато святинь з Афону та України, щоб люди могли прийти і вклонитися їм, зустріти їх. Саме Києво-Печерська Лавра стала продовженням традицій афонської Ксилургійської обителі, яка в ХІ столітті теж мала статус Лаври.
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні також анонсував відкриття фотовиставки, присвяченої історії Святої Гори Афон, що відбудеться 24 липня в Києво-Печерській Лаврі, а також презентацію ювілейних видань.
В українському перекладі вперше має вийти визначна пам’ятка української культури 18 століття – яка ніколи не видавалася в Україні – “Повість про святий собор”, а також маловідомі листи преподобного Паїсія Величковського з Афону на Запорізьку Січ, що вперше друкуються та видаються українською.
Незабаром має вийти книжка про українського письменника і полеміста – Івана Вишенського, зазначив С. Шумило «Це був не просто письменник – це був афонський подвижник, який провів на Афоні 40 років, – сказав дослідник. – Нами знайдені в архівах маловідомі факти, джерела, а також було віднайдено печеру, в якій подвизався український затворник».
