11 травня під час Літургії в Олександро-Невському ставропігійному жіночому монастирі с. Городнє Блаженніший Митрополит Онуфрій звернуся до волинської пастви зі словом проповіді про віру апостола Фоми. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький віддлі УПЦ.
Після восьми днів по Воскресінні Іісус Христос явив Себе учням, які зібралися у домі за зачиненими дверима. Він засвідчив про Своє постання з мертвих та сказав апостолу Фомі переконатися у дійсності Воскресіння, вклавши руку у Свої ребра. У відповідь апостол сказав: “Господь мій и Бог мій” (Ін. 20:26-28).
Блаженніший владика підкреслив, що у цей момент учень Христов сповідував свою віру у дві природи Христові. Як людину він назвав Христа Господом, а як Творця – Богом. «Апостол Фома научає нас правильно вірити у Христа, як у боголюдину, Який будучи Богом, став людиною, – відзначив Предстоятель. – І ці дві природи об’єдналися у Христі, не пригнічуючи і не поглинаючи одна одну: нерозлучно, нероздільно, незлитно та незмінно».
У такий спосіб Господь сприйняв нашу людську природу. «Він поріднився з нами, зробив нас рідними, близькими, і тепер ніхто не може забрати людину від рук Божих, якщо людина сама цього не захоче», – наголосив Архіпастир.
Людина є вільною. Інколи вона сама йде від Бога – до диявола. Але якщо вона хоче жити з Богом, то ніхто не може її викрасти з руки Творця.
Спаситель сказав Фомі: “Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили і увірували”. Іісус Христос також говорив апостолам: «Ваші очі блаженні, що бачать, і ваші вуха, що чують … багато хто з пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, і не бачили, і чути те, що ви чуєте, і не чули» (Мф. 13:16,17).
Таким чином Господь порівняв апостолів – тих людей, які бачили Спасителя очами тілесними, які доторкалися до Нього – з тими, хто увірував у Христа. «Так що блаженство обіцяне і апостолам і нам – тим, хто вірує у Христа і хто намагається цю віру засвідчити своїм життям», – підкреслив Предстоятель.
