У Києві 29 грудня у Десятинному монастирі Різдва Пресвятої Богородиці (вул. Володимирська, 2) відбудеться канонізація блаженного Христа ради юродивого Іоанна Босого у лику місцевошанованих святих.
Про це розповів намісник Десятинного монастиря архімандрит Гедеон (Харон), повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви.
«29 грудня у православних християн з'явиться ще один небесний покровитель. Іоанн Босий буде прославлений у лику блаженних. Це особливий лик святих Церкви, які брали на себе подвиг юродства, тобто уявного божевілля, чим викликали насмішки і неприйняття людей, але насправді ці подвижники володіли даром прозорливості і чудотворення, прихованим від зовнішнього світу», – зазначив отець Гедеон.
За його словами, канонізація – це визнання Церквою людини святою, головними умовами чого є праведне життя людини і чудотворіння як за життя, так і після смерті.
Іоанн Босий помер 1849 року у віці 50 років і був похований на Щекавицькому кладовищі. В атеїстичний час останки Іоанна Босого були перенесені на старообрядницьку частину цього кладовища, де покояться і нині. З благословення Блаженнішого Онуфрія, мощі святого піднімати не будуть.
Як повідомили у Десятинному монастирі, братія на чолі з намісником ретельно збирала матеріали про життя і подвиги старця XIX століття, парафіянина Десятинного монастиря Іоанна Босого, і 19 липня 2014 року Священний Синод УПЦ ухвалив рішення про його канонізацію.
Канонізація блаженного Христа ради юродивого Іоанна Босого відбудеться 29 грудня під час Божественної літургії. Святкове богослужіння очолить Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Початок богослужіння о 08.30.
Довідка Центру інформації УПЦ
Іоанн Босий Київський (у миру Іван Іванович Расторгуєв) – юродивий, прозорливий старець середини XIX століття. Народився у Рязанській губернії. Залишивши дім, Іоанн мандрував монастирями. Він завжди ходив босим. У Києві мандрівник став парафіянином Десятинного храму. Якийсь час жив у приміщенні під Андріївською церквою. Там коштом заможних людей організував притулок для калік, жебраків і бездомних. Подвижник приймав і годував близько 200 осіб на день. При цьому, що його незмінним правилом було зустрічати вечірнє богослужіння напередодні недільні без копійки грошей.
Кожну людину він бачив як розгорнуту книгу, знав її потреби: допомагав порадою, грошима або ж відмовлявся спілкуватися – на знак напоумлення. За настановою до нього йшли всі: від простих людей, до високопоставлених чинів. Він завжди залишався босим і незмінно у веселому настрої.
Іван Босий носив важкі вериги, з якими і був похований. Помер він 29 грудня 1849 року.
В УПЦ знають безліч випадків благодатної допомоги за молитвами подвижника як за його життя, так і по смерті.
Іоанном Босим називали також святителя Іоанна Шанхайського і Сан-Франциського (Максимовича). Він часто ходив босим за будь-якої погоди, допомагав бідним, забирав безпритульних дітей, для яких заснував притулок. Припускають, що святитель Іоанн Шанхайський наслідував подвиг Іоанна Босого Київського.
