Православна Церква 14 жовтня святкує Покрову Пресвятої Богородиці, Третю Пречисту.
Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, посилаючись на голову адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ архімандрита Віктора (Коцабу), цього дня православні просять про заступництво і клопотання перед Богом Пресвятої Діви Марії. Хоча це свято і не входить до числа найбільших дванадцяти свят Православної Церкви, проте в Україні з часів Хрещення Русі стало дуже шанованим.
"В історії встановлення цього свята - видіння святого Андрія Юродивого під час облоги Константинополя на початку X ст. У Влахернському храмі, де зберігався омофор - покров Богородиці, молилися за збереження від ворогів жителі міста. В цей час блаженний Андрій Юродивий зі своїм учнем побачили у видінні, як від вівтаря вийшла у оточенні святих Богородиця і свій омофор простерла над тими, хто молився - ніби покрила їх. Це була ознака того, що Божа Матір покриває своєю милістю всіх, хто звертається з молитвою до її Сина, Господа нашого Ісуса Христа. Звістка про чудо рознеслась по місту. Вороги відступили і місто було врятоване. З того часу покров-омофор став символом опіки і заступництва Пречистої", - зазначає отець Віктор.
За його словами, особливе шанування Покрову Богородиці починається з ХІІ ст., при князеві Андрієві Боголюбському, який збудував Покровську церкву на річці Нерль. На території України найстарішою церквою, яка присвячена Покрову, є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році як фортеця.
"Свято Покрову для козацтва вважалося престольним - головним. Наші славні запорожці збудували на Січі церкву на честь Покрову з іконою її Покрову. На іконі над Пречистою Богородицею був надпис: «Ізбавлю і покрию люди моя...», а від запорожців, що під іконою була простягнена стрічка вгору до Божої Матері з написом: «Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас от всякого зла». Козаки стояли на захисті віри православної, постійно перебували в небезпеці і тому покладали усю свою надію на Бога і молилися до Богородиці, щоб вона захищала їх від несподіваної смерті", - розповів монах.
"Козаки настільки вірили в силу Заступництва Богоматері і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрову, що впродовж століть в Україні воно отримало другу назву -Козацька Покрова. Історія нашого народу пам'ятає багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім під час нападу ворогів на нашу землю", - нагадав отець Віктор.
Також він розповів про те, що у народі вважається, що свято Покрову ознаменовує засинання природи та вкривання землі на зиму. «Прийшла Покрова - на дереві голо». «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду - льодом, а дівчат - шлюбним вінцем».
У Західній Україні до свята остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: «Прийшла Покрова - сиди, чумаче, вдома».
Також, це свято було днем милосердя. Готуючись до зимових холодів, наші предки обов’язково допомагали бідним родичам і сусідам. Зазвичай напередодні урочистостей чоловіки ходили по дворах і лагодили дахи будинків, де жили самотні старі, вдовиці та сироти - «щоб щастя їх частку від біди накрило». Жінки вдягали сиріт. Наші предки вірили, що того, хто на Покров одягне сироту, не залишить Божа Матір і його діти й онуки "в сорочці", щасливими, народяться.
