Православна Церква 21 вересня святкує одне з дванадцяти найбільших церковних свят - Різдво Пресвятої Богородиці.
Як повідомляє Центр інформації УПЦ із посиланням на голову адміністративного апарату Київської Митрополії УПЦ архімандрита Віктора (Коцабу), в народі це свято ще називають «Другою Пречистою», бо першою було свято Успіння Пресвятої Богородиці. Також це свято називають ще «осениною» адже цього дня за народним календарем настає осінь.
"Різдво Пресвятої Богородиці відзначається як свято справжньої радості. Різдво Божої Матері ознаменувало настання часу, коли почали виповнюватися великі і втішливі обіцянки Божі про спасіння роду людського від рабства диявола. Ця подія наблизила на землі благодатне Царство Боже, царство істини, благочестя і безсмертного життя. Матір Божа вважається християнами Матір’ю і милосердною Заступницею перед Богом за рід людський, до Якої вони постійно звертаються із синівською шаною", - розповідає священик.
Водночас він зазначає, що про саму подію свята - народження Богородиці Євангеліє не розповідає.
"Євангеліє навіть не подає імен Її батьків. Усю цю інформацію можна дізнатися лише з традиції Церкви та апокрифів. Згідно з церковним переказом, який ґрунтується на апокрифічному Протоєвангелії Іакова (написане близько 170-180 рр.), Пресвята Діва Марія народилася в невеликому Галілейському місті Назареті (Ін. 1:46). Батьками Її були праведні Іоаким, з роду пророка і царя Давида та Анна - архієрейського роду, з дому первосвященика Аарона", - розповідає отець Віктор.
"Досягши похилого віку, Іоаким і Анна не втрачали надії на милість Божу, твердо вірячи, що Богові все можливо, і Він може врятувати Анну від неплідності навіть у її старості. Святі Іоаким і Анна дали обітницю присвятити Богові для служіння в храмі дитя, що їм дарує Господь. Бездітність вважалася в єврейському народі покаранням Божим за гріхи, тому святі і праведні Іоаким і Анна терпіли несправедливе зневаження від своїх співвітчизників. Святий Іоаким пішов у пустелю і там зі сльозами молився Господу про дарування дитяти. Архангел Гавриїл приніс Іоакиму і Анні радісну звістку: молитви їхні почуті Богом, і в них народиться Преблагословенна Марія, через Котру буде дароване спасіння усьому світу", - додає архімандрит.
Говорячи про історію свята, він зазначає, що церковна традиція, зазвичай, не згадує дня народження святих, а говорить тільки про день їхньої смерті як початку небесного життя.
"Проте є два винятки - це Богородиця та пророк Іоанн Хреститель. Таке рішення обґрунтоване тим, що саме ці дві людини займають особливе значення у плані спасіння, у справі приготування дороги для земного приходу Божого Сина. Тому їхнє народження є подією всесвітнього масштабу", - зазначає монах.
"Це одне з останніх за часом своєї появи дванадесятих свят, хоча не можна достовірно вказати час, коли його почали святкувати. Про нього згадують свт. Іоанн Златоуст, св. Прокл, св. Єпіфан, блж. Августин і прп. Роман Солодкоспівець. Перша згадка про це свято дійшла з IV століття. Палестинське передання свідчить, що св. рівноап. Єлена, мати імператора Костянтина, збудувала в Єрусалимі храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. У V ст. св. Прокл, патріарх Константинопольський (439-446) також згадує це свято. У тому ж V cт. єпископ Константинопольський Анатолій створив на день Різдва Пресвятої Богородиці стихири, що співаються й до сьогодні", - розповідає отець Віктор.
"Свт. Андрій Критський у своїй проповіді на це свято величає Пресвяту Богоматір як ту, через яку сповнилися всі пророцтва і прообрази Старого Завіту: «Бо сьогодні родилася дитина, від якої спасення Христос Бог і Слово, який був і приходячи, перебуває на віки». А святий Іоанн Дамаскин у проповіді на цей день каже: «День Різдва Богородиці є днем всесвітньої радості, бо через Богородицю увесь людський рід обновився і смуток праматері Єви перемінився у радість», - підсумовує отець Вікторю
Говорячи про народні традіції, пов'язані зі святом, він зазначає, що Україні у цей день не працювали, а після молитов у храмі збирали веселі гостини. Свіжі овочі і фрукти використовували в народній кухні на свято Другої Пречистої. Для пасічників це був останній термін утеплення вуликів на зиму, а власники овець завершували удруге їх стригти.
Люди помітили, що під цю пору зазвичай холоднішає, дні стають похмурими, йдуть дощі. До Другої Пречистої годилося повністю викопати картоплю і засіяти землю житом.
