Неділя,
22 жовтня 2017
Наші спільноти

Сьогодні православні святкують перший Спас - Медовий, а також початок Успенського посту

Фото УНИАН
Фото УНИАН

У перший день Успенського посту - 14 серпня, православні християни відзначають свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього на честь мучеників Маккавейських.

Як повідомляє Центр інформації УПЦ із посиланням на голову адміністративного апарату Київської Митрополії УПЦ архімандрита Віктора (Коцабу), у народі цей день ще називають Маковія або Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас. Також на цей день припадає початок Успенського посту.

"У цей день у церквах святять мак, мед, квіти, зілля, хоча такий звичай не має нічого спільного з християнським розумінням свята. З перших віків християни завжди готували себе постом і молитвою перед святкуванням великих церковних свят. Наймолодший з чотирьох річних постів - Успенський піст, є і найкоротшим, триває лише два тижні та започаткований перед великими святами Преображення Господнього та Успіння Божої Матері. У народі цей піст має декілька назв, серед яких Богородичний, Спасо-Богородичний або Спасівка", - розповідає отець Віктор.

"Успенський піст дійшов до нас з давніх часів християнства. Так, вже в середині V століття в бесіді святителя Льва Великого можна знайти чітку вказівку щодо Успенського посту. Остаточне ж церковне прийняття Успенського посту відбулося на Константинопольському Соборі 1166 року, коли було підтверджено, що всі православні християни повинні дотримувати Богородичний піст з 1 по 15 серпня (стар. стиль)", - зазначає священик.

Він нагадує, що під час Успенського посту Церква пропонує помірне вживання пісної їжі та пиття, "щоб зробити нашу тілесну природу легкою, міцною і здатною підкорятися порухам духу й бадьоро виконувати його вимоги".

"У понеділок, середу й п’ятницю цього посту наказано споживати суху їжу, тобто хліб, воду й сушені овочі, а у вівторок і четвер дозволялася варена їжа, але без олії. У суботу й неділю дозвіл на вино й оливу, а в день Преображення Господнього на рибу. Окрім того, після свята Преображення за церковним статутом по понеділках, середах і п’ятницях у харчування обов’язково входили плоди нового врожаю", - розповідає архімандрит.

"Наші з вами пращури прекрасно розуміли, що існує прямий зв'язок між тим, що ми їмо, і тим, що і як ми відчуваємо, що думаємо. Тому, вони і постили - щоб легше було молитися і справлятися зі своїми духовними проблемами - пристрасями. В пості присутні дві складові - тілесна і духовна. Якщо звертати увагу тільки на їжу - пост перетвориться на дієту. Але й не постити теж не можна - не буде духовного росту", - пояснює монах.

У народі Успенський піст здавна вважався найприємнішим і найлегшим, тому що основу пісного столу становлять молода картопля, гриби і в цю пору дозрівають овочі та фрукти.

З давніх-давен щодо Успенського посту або Спасівки існували такі приказки: «Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка» чи «До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки - на себе».

У народі кажуть, що Перший Спас - це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку