Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) та Українська православна церква Київського патріархату 8 червня на засіданні спільної комісії домовилися об'єднати обидві церкви. Переговори в Михайлівському Золотоверхому монастирі тривали чотири години і завершилися прийняттям підсумкового документа, в якому йдеться про намір створити помісну церкву в Україні і юридично затвердити підготовку спільного об'єднавчого собору. Проведення такого собору, який може затвердити історичне для українського православ'я рішення, попередньо призначено на 14 вересня. Однак собор може і не відбутися: православні ієрархи ламають списи навколо назви майбутньої єдиної церкви.
Предстоятель УАПЦ Макарій в інтерв'ю ЛІГАБізнесІнформ розповів, яку умову його церква висуває Київському патріархату, чому крісло предстоятеля не буде перепоною для об'єднання і чи може такий крок послабити московський вплив на релігійне життя в Україні.
- Діалог про об'єднання українських православних церков в єдину помісну тривав більше 10 років. Тепер на 14 вересня оголошено об'єднавчий собор. Що запустило цей процес, і як ви оцінюєте шанси на об'єднання?
- Навіть не десять років, а набагато більше, з 1992 року. Але цього не сталося. Зараз УАПЦ вимагає зовсім небагато: об'єднати назва в Українську автокефальну православну церкву Київського патріархату і залишити всіх архієреїв на їхніх місцях, а там буде видно. Це був би реальний крок до створення єдиної помісної церкви, крок до об'єднання. Але так не відбувається.
- Що значить - не відбувається?
- Не відбувається, тому що патріарх Філарет в одному з інтерв'ю уже заявив: об'єднаної назви не буде. Він хоче зберегти свою назву - Українська православна церква Київського патріархату. А нас просто приєднати. Минулого тижня спільна комісія домовилася, що підсумкове рішення буде прийматися на об'єднавчому соборі 14 вересня. Якби представництво на соборі було 50 на 50 - нема питань. Але якщо в тій пропорції, яка була запропонована, по парафіях, то їх буде чотириста, а нас двісті. Яке рішення може бути?
- Патріарх Філарет пропонує фактично квотний принцип?
- Так. І рішення, зрозуміло, буде за ними. Оскільки патріарх зробив таку заяву, то до нього прислухаються і архієреї, і священики. Раз вже так сталося, що Філарет зробив таку заяву, то ми, як соборна церква, зараз проведемо нові єпархіальні собори. Якщо священик більшістю голосів і прихожани, які візьмуть у них участь, скажуть, що готові об'єднуватися навіть на таких умовах Філарета, на таких квотних засадах, - так і зробимо.
- Об'єднавчого собору 14 вересня може і не бути?
- Якщо єпархіальні собори більшістю голосів не підтримають таку квоту, то може і не бути.
- Переговори доведеться починати спочатку?
- Переговори будуть продовжені про об'єднану назву. Я до цього готувався. Я у Львівській, Рівненській, Волинській областях на зборах пропонував відповісти на три питання. Чи згодні ви об'єднатися з УПЦ КП? Всі сказали: так. Чи згодні ви, як спочатку пропонувалося, і влада це підтримувала, що назва Київський патріархат буде офіційною, а УАПЦ - неофіційною? Цього ніхто не підтримав. Чи згодні ви з тим, щоб об'єднати назви? Всі сказали: так. І на деканальних зборах, і на єпархіальній раді.
- Ви особисто зустрічалися з Філаретом?
- У мене немає такого бажання. Хоча ми зустрічалися в 2007 році, коли Ющенко оголосив дострокові вибори. Ми дві години розмовляли. Він частково зі мною погоджувався, частково ні. Потім прийшов Ющенко, начебто домовилися. Владика Євстратій пішов писати протокол засідання, і пише: офіційна назва - КП, неофіційна - УАПЦ. Я сказав: я це підписувати не буду. Пішли переписали, що назва має бути об'єднавчою. На тому була поставлена крапка.
- Владика Євстратій (УПЦ КП) розкритикував досить жорсткі заяви червневого собору УАПЦ на адресу Київського патріархату. Наприклад, у зверненні до Яценюка собор заявив про потужний тиск деяких чиновників Кабміну, пов'язаний зі спробами "недружніх сил та діячів використовувати дратівливе питання створення єдиної помісної церкви в користь Київського патріархату, який хоче поглинути УАПЦ". Дивно починати об'єднання з такої риторики.
- Можна починати об'єднання, але змінити риторику, як ви говорите. Хоча Київський патріархат не завжди поводиться по-дружньому. Священик УАПЦ у Самборі Львівської області побудував дерев'яну церкву. Три роки збирав кошти і будував. А УПЦ КП дала свого священика. Служили по черзі, а потім нашого вигнали. Так не робиться. Це хіба миролюбно? Це по-дружньому? Наймають молодчиків з інших сіл, звозять і штурмують, щоб забрати церкву.
- Ну і як об'єднуватися?
- Об'єднуватися треба хоча б для того, щоб таке не відбувалося. Я з приводу цього інциденту поставив запитання Євстратію, коли він був на помісному соборі. Він нічого не відповів. Тому що немає відповіді. Гарне було б об'єднання, якби була щирість, відкритість, і ця щирість виявлялася в вчинках.
- Конфлікт закладений навіть на рівні назви майбутньої об'єднаної церкви. Чи не стане додатковою перешкодою ще і позиція її предстоятеля?
- Я не збираюся залишатися предстоятелем. І з наших архієреїв ніхто не буде претендувати. Тут інтриги можуть бути тільки між ними. Нехай поступляться нам в назві, а ми поступимося з предстоятелем. Я готовий. Мені не потрібно крісло, можу в церкві бути і членом синоду. Об'єднуємося, і я тут же, через місяць-два, оголошую помісний собор і відходжу добровільно. Заради об'єднання, заради України. Треба і мені, і іншим зробити вагомий вчинок. Такий вчинок, який робив Гузар. Це було б чудово. Але для цього треба знайти сили. І мені, грішному, і іншим.
- Чи готові ви поступитися кріслом самому Філарету?
- Якщо буде патріарша рада, об'єднавче рішення - я можу підписати і таку згоду.
- Ключове питання створення помісної церкви - позиція Константинополя (визнання Вселенського патріарха - ред.) Якою вона буде?
- Не знаю, ми ще не їздили. Але ми були в Константинополі в 2002 році, і тоді ж приїхали три архієреї з УПЦ КП. Я поставив запитання: ваша святість, ви говорите об'єднуватися, а яка доля святійшого патріарха Філарета? Він тоді каже: Макаріус, ви об'єднуйтеся, а все інше - не ваша справа. Ось таку я відповідь отримав. І це чули всі архієреї. Зараз українська влада каже, що буде визнання. Що домовилися. Я цього не чув і не можу підтвердити. Але це можливо.
- Ви вже не раз говорите про позицію влади. Об'єднання - політичний чи церковний проект?
- Якщо церковний, то повинні б це церковні люди пропонувати. А так - наполовину.
- У лютому синод УПЦ КП закликав до об'єднання не тільки вашу церкву, а й УПЦ Московського патріархату - нібито завдяки ослабленню впливу Росії це могло б статися. На ваш погляд, це можливо? Чи відомо вам, що відповіли в Московському патріархаті?
- Неможливе - у людини, а у Бога все можливо. Багато архієреї, можливо, були б готові створювати українську церкву. Може, так станеться, як хоче влада, і після об'єднання буде визнання. Ось тоді, я думаю, якщо не половина, то третина (ієрархів) з УПЦ МП прийде. Але тут ще знак питання. Не факт, що молоді перспективні архієреї приєднаються. Головне бажання.
- Бажання є?
- Не знаю. Я був би цьому радий. Хоча мене деякі посадовці та політики звинувачують у тому, що вони чули, що Москва нам дає кошти. Це не правда. Найменша парафія зібрала тисячу гривень на проведення собору. А деякі мої друзі, - хороші друзі, не багаті, не бізнесмени, - давали гроші на АТО. Я сів і поїхав. Відвідав два госпіталі, поділився з пораненими воїнами. Взагалі я в АТО був два рази, об'їхав усі блокпости від Маріуполя до Щастя, возив гуманітарку - 50 тонн і 20 тонн, в тому числі п'ятдесят бронежилетів.
- Як ви ставитеся до того, що священики МП відмовляються відспівувати наших загиблих воїнів?
- Це безумство. Що стосується відспівування - це моральний і духовний занепад.
- Як ви оцінюєте політичну роль РПЦ у становленні режиму Путіна?
- Ясна річ, що негативно. Коли ми чуємо деякі коментарі його святості Кирила - це ні в які рамки не входить. Я замислююся, чи збереглася там духовність, чи є вона, чи є щось боже. Це сумно. Дуже сумно. Тому що церква - авторитет.
- Могло б об'єднання Української автокефальної церкви та УПЦ Київського патріархату посилити українську складову Церкви і протистояти російському впливу?
- Це залежатиме від того, як ми об'єднаємося, яке буде ставлення до церкви. Не дай бог повторити 1992 рік. Таке гарне було об'єднання, Кравчук його робив, а що з того вийшло? Ще більший розкол. Тому я і домагаюся об'єднання наших назв.
- Які настрої єпископату УПЦ МП, особливо в західній і центральній Україні? Чи спостерігається відтік парафіян з УПЦ МП після початку російської агресії?
- Ні. Були деякі спроби, у Турківському районі Львівської області відійшли під Київський патріархат дві парафії, - там владика Яків їздив, старався для цього. Це було минулого року. Я не намагався, і не буду старатися. Приходили деякі священики з УПЦ МП, - просили приїхати і переконати людей. Я кажу: ні, приймайте рішення самі, відповідно до законодавства. Що в цілому по Україні - я не знаю. Массово від УПЦ МП точно не переходять.
- Яка конфесія по числу парафій і парафіян після об'єднання буде найбільшою в Україні?
- За кількістю реальних парафій або паперових? Це різні цифри, тому їх важко назвати. Паперових - по собі скажу. У Таврійській єпархії у нас на папері 54 парафії, а діючих - 32. Тому що немає священиків, немає приміщень. Це величезні кошти. Є села, в яких парафії зареєстровані, але грошей хоча б на каплицю немає. Зрозуміло, що найбільше парафій буде у Київського патріархату. Хоча з паперовими парафіями у них ситуація не краща.
