Канонічність – це міжнародне визнання Церкви. Таку аналогию наводить заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви протоієрей Микола Данилевич, пояснюючи це церковне поняття, повідомляє Центр інформації УПЦ.
«Усього в світі є 15 Помісних Православних Церков, які мають між собою молитовно-євхаристичне спілкування. Церковна канонічність – це як система міжнародного права, згідно з яким є список визнаних держав. Якщо з’являються нові державні утворення всупереч позиції світової спільноти, то вони не визнаються. Наприклад, Придністров’я, Абхазія, Північна Осетія, так звані ДНР і ЛНР. Аналогічно і в церковному просторі: якщо якась церква створюється всупереч позиції Світового православ’я, то вона не визнається», – зауважує протоієрей УПЦ.
За його словами, умови вступу до сім’ї Помісних Православних Церков подібні до тих, що виставляє своїм потенційним членам НАТО.
«Як до Північноатлантичного альянсу не приймають ті держави, які мають незавершені військові конфлікти зі своїми сусідами, так і до сім’ї Православних церков не приймають ті церковні утворення, які конфліктують з іншими. Якщо певна церковна група через конфлікт відділилася від своєї титульної церкви, вчинила розкол - як прийнято говорити в Церкві, то вона не буде визнана Світовим православ’ям – аж поки вона не примириться з тією Церквою, від якої вона відійшла. Як приклад, можна привести історію вининення УПЦ КП", - підкреслює речник Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ.
При цьому отець Микола додає, що канонічність Церкви означає ще й те, що вона має апостольську спадкоємність, і те, що в ній існує благодать.
«Апостоли, отримавши від Господа благодать Духа Святого, подорожуючи по різних містах і проповідуючи Євангеліє, ставили там єпископів, ті обирали, хто буде єпископами після них і так далі. Але є в церковній історії такі моменти, коли деякі люди відходили від єдності Церкви або порушували правила посвяти єпископів. Канонічність Церкви означає, що в ній існує благодать, і вона продовжує шлях тієї Церкви, яку встановив Христос. У цьому плані канонічною є і Католицька церква, бо у неї спостерігається безперервна апостольська спадкоємність, попри окремі відхилення у віровченні», – зазначає священнослужитель.
Минулого року голова Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук заявив про те, що УГКЦ визнає УПЦ єдиною канонічною Православною Церквою в Україні та «поважає канони та внутрішній порядок православної сторони».
Як повідомляв Центр інформації УПЦ, якщо Українська Православна Церква Київського Патріархату та Українська Автокефальна Православна Церква об’єднаються, це не буде єдина Помісна Церква у повному розумінні цього слова.
«Адже там не буде нашої Церкви. УПЦ КП та УАПЦ – церкви, що невизнані світовим православ’ям. Деякі їхні представники кажуть, що в разі об’єднання їх визнає Константинопольський патріархат. Але це неможливо», – констатує Микола Данилевич.