«Господь — джерело всіх благ. Ми — лише знаряддя в Божих руках, ми є тією ложкою, якою Господь годує жебрака, тим посохом, яким Господь допомагає людині подолати відстань».
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій зазанчив про це під час проповіді в Києво-Печерській Лаврі, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Багато хто, чуючи Священну історію про диво воскресіння доньки Іаіра (Лк. 8: 40-56), звертаються з питанням, чому Іісус Христос далеко не всім дозволив стати свідком дива. Предстоятель пояснив, що «Господь зробив так, тому що, по-перше, диво не збільшує віру людини, віра збільшується через життя за Євангельськими заповідями; а по-друге, щоб нас навчити, аби ми робили добро таємно».
Чому ж Господь вчить нас робити добро саме таємно, чому про це маємо мовчати?
«Господь є джерелом всякого блага. Не я, не ви, а — Господь. І Він дає нам все, як Він вважає за корисне і потрібне, і часто через інших людей», — відповів на питання Блаженніший Митрополит Онуфрій.
Однак, як додав Владика, якщо людина зробить добро і буде про це розповідати, то закриє собою Бога для іншої людини і таким чином не дасть їй можливості подякувати Богу за отримані блага. Окрім того, добро, зроблене про людське око, тішить гординю. «Гординя, — додав Архіпастир, — веде людину до деградації, до погибелі».
Саме тому важливо, щоб ми не приписували собі добрі справи і пам’ятали, що ми лише знаряддя в Божих руках, і щоб облагодіяний побачив, що добро для нього через благодійника робить Бог.
«Митець пише картину за допомогою пензля, а хірург оперує хворого за допомогою скальпеля. Але не пензль, не скальпель написали картину або прооперували людину. Бог є і митцем, і лікарем, а ми — тільки знаряддя в руках Божих… Ми є тією ложкою, якою Господь годує жебрака, тим посохом, яким Господь допомагає людині подолати відстань. І блаженна людина, яка знає це і дякує за все Богові», — резюмував Митрополит Онуфрій.
