Сьогодні серед молоді й не лише ми бачимо епідемію татуювань. Вона захопила й деяких православних – навіть у храмах люди з тату вже не рідкість.
Можна почути: «Я ж не дракона або вампіра наколов (ла) собі, а святу ікону (хрест, християнський символ і так далі). Іноді це подається чи не як якесь місіонерство. Що можна відповісти таким людям? Що батьки можуть сказати своїм дітям – юнакам і дівчатам, які раптом захотіли зробити татуювання з християнськими символами. Гріх це чи ні?
Відповідає протоієрей Андрій Єфанов:
- Я був би радий, якщо б моя дитина захотіла зробити собі тату християнської тематики. Це означає, що віра в неї не стоїть на останньому місці й не є просто відображенням домашнього настрою, сліпого наслідування батькам. Але від самого вчинку постарався б відмовити. Хрест Христовий має бути відображений у серці людини. Ось це найголовніше і найскладніше. А про тату, навіть найбільш благочестиве, можна згодом пошкодувати. Якщо вже хочеться зробити яке-небудь зображення на тілі, тобто тимчасове татуювання, ось проти них у мене немає ніякого упередження.
