Паломницький центр Свято-Троїцької Олександро-Невської лаври Санкт-Петербурга готує нову екскурсію «Лавра в роки блокади», під час якої відвідувачі дізнаються, яку роль відігравали лаврські святині в житті захисників міста, як фактично знищена обитель змогла духовно зміцнювати народ.
Про захисників міста нагадують поховання військової пори на так званому «комуністичному майданчику» кладовища перед входом у собор, повідомляє "Монастирський вісник".
У Троїцькому соборі монастиря зберігається одна з головних святинь обителі – ікона Божої Матері Невська Скоропослушниця, яку люди віруючі за виконання бажань прикрашають хрестиками і кільцями. У війну образ перебував у Князь-Володимирському соборі. До нього підходили тисячі і тисячі ленінградців, молячись за близьких, за те, щоб вижили діти, за те, щоб знайшлися втрачені хлібні картки (і вони знаходилися). Ікона отримала тоді назву «Хлібна». Саме в день пам'яті цієї ікони – 22 листопада 1941 року – відкрилася Дорога життя.
«Я впевнений у тому, що земний подвиг завжди має духовний вимір. Хтось ішов в атаку під градом куль, хтось віддавав останні крихти, щоб врятувати дитину, а сам помирав, хтось, піддавався жахливим тортурам у фашистських катівнях, але не видав своїх товаришів – таких прикладів не злічити. І ця духовна перемога нашого народу породила масовий героїзм, який і визначив нашу перемогу у Великій Вітчизняній війні», – вважає насельник лаври ієродиякон Марк (Бірюков).
