У день Різдва Предтечі Господнього Іоанна, 7 липня, у селі Велика Чечеліївка Новгородківського району на Кіровоградщині на місці зруйнованого монастирського храму відбулася перша за 95 років Божественна літургія.
Колись цей день був престольним святом Іоанно-Предтеченського жіночого монастиря, який існував в цьому селі, повідомляє сайт Олександрійської єпархії УПЦ.
Початок монастирю поклав підполковник Іван Іванович Чечель, який переніс сюди в усипальницю тіла своїх діда й бабусі – Іоанна і Феодосії Чечелів. Усипальниця була переобладнана на храм, тому що підполковник, як віруюча й богобоязна людина, турбувався про людей, що під час весняного паводку у Великий Піст не могли відвідувати храми в сусідніх населених пунктах і виконувати свої християнські обов'язки.
Згодом землю з храмом було передано Григорієво-Бізюкову монастирю, Херсонської єпархії, для влаштування чернечого скиту. Але оскільки монастир був досить далеко, то не мавможливості повноцінно опікуватися скитом. Тому вирішено було його передати Херсонському Благовіщенському жіночому монастирю, звідки в Чечеліївку стали посилати черниць для налагодження молитовного й господарського життя.
У 1899 році скит став уже самостійною чернечою громадою, на чолі якої поставили монахиню Марію (Станіславську). А в 1904 році громаду зведено на ступінь гуртожитного монастиря, монахиню Марію ж висвячено в сан ігумені.
В 1915 році тут освячено новий трьохпрестольнийхрам із головним престолом на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
Монастир був доволі процвітаючим: тут були землі, з яких щороку збирався багатий врожай зернових культур; прекрасний фруктовий сад з різноманітними деревами – яблунями, грушами, черешнями, абрикосами, сливами тощо; неймовірної краси парк, насаджений дбайливими руками черниць; монастирська школа. На момент закриття в 1923 році тут жили сімдесят сім насельниць на чолі з ігуменею Констанцією.
У 1933 році Покровський храм було знищено, а каміння використали для будівництва бурякорадгоспу в сусідній Шарівці. На місці храму лежать зараз величезні брили як згадка про страшні часи, а територія поросла чагарником і деревами.
Після 95-річної перерви на цьому місці знову лунала молитва. Були присутні жителі села й гості з Кропивницького. Після закінчення літургії сільський бібліотекар провела для духовенства й гостей екскурсію монастирською територією. Було оглянуто залишки парку, ставок, господарські споруди, які залишилися після зруйнування монастиря.
Духовенство і віряни мають надію на відродження давньої православної святині, повідомляється на сайті єпархії.
