этот материал доступен на русском

На Закарпатті готуються до святкування 10-річчя прославлення преподобного Іова Угольського

07:24, 06 липня 2018
Православ`я
5787 0
Прославлення преподобного Іова Угольського відбулося 2008 року / wikimedia.org

Святкування 10-річчя прославлення преподобного Іова Угольського відбудеться 18 вересня у Свято-Дмитрівському храмі села Мала Уголька, де почивають чесні мощі угодника Божого. Про це повідомляється на сайті Хустської єпархії УПЦ

Святкування відбудеться у Свято-Дмитрівському храмі села Мала Уголька / orthodoxkhust.org.ua

Преподобний Іов (в миру Іван Георгійович Кундря) народився 18 травня 1902 р. у с.Іза Хустського району на Закарпатті у багатодітній сім’ї.

З раннього дитинства Іван став проявляти палке бажання до подвижницького життя. Як він сам оповідав, у 1915 році в с. Ізу прибув із Мараморош-Сиготу (нині місто на території Румунії) ієромонах Амфілохій. За те, що він, під час свого перебування на Закарпатті, таємно звершував православне богослужіння, угорська влада почала його переслідувати, із-за чого йому приходилось переховуватися. Притулком у таких випадках стало сімейство Кундрі, в помешканні якого і укривався православний священик, а майбутній подвижник Іван, разом із братом, носив йому їжу. 

У своєму рідному селі Іван закінчив восьмирічну народну школу, а в 1920 р. і, так звані, господарські курси. В 1924-1925 рр. – він служив у чехословацькій армії в Михайлівцях (Словакія).

В 20-х роках ХХ сторіччя у Свято-Пантелеімонівському руському монастирі на Афоні несло свій чернечий подвиг досить значна кількість закарпатців. І якраз сюди, і вирішив направитись після військової служби Іван Кундря.

22 грудня 1938 року архім.Алексій (Кабалюк) постриг послушника Івана Кундрю в ченці з нареченням імені Іов.

В 1939 році Закарпаття було окуповано Угорщиною і о.Іов вирішив емігрувати в Росію. В 1940 р. він звершив цю свою ідею, але на радянській границі був арештований та засуджений на 25 років таборів. Кундрю переводили із табору в табір: деякий час він був у Воркуті, потім на Колимі і Норильську.

В 1942 році монаха Іова, як громадянина Чехословацької республіки, взамін табірних умов проживання, забрали на фронт, перевівши його в корпус Людовика Свободи артилеристом. По закінчені війни о.Іов деякий час охороняв чехословацьке посольство у Москві, а в 1945 р. повернувся в рідну обитель.

10 грудня 1945 року братія Городилівського скита просила єпископа Нестора рукоположити о.Іова в сан ієромонаха. Рукоположення звершилось в празник Благовіщення Пресвятої Богородиці 7 квітня 1946 року. На монастирському зібранні братія єдинодушно обрала ієром.Іова Настоятелем.

За часи настоятельства о.Іова, обитель стала розширюватись та укріплятись. Монахи збудували трапезну, братський корпус, кухню.

У 1958-59 роках старець Іов знаходився у Свято-Николаївському монастирі с. Іза-Карпутлаш Хустського району, потім у Спасо-Преображенському монастирі с. Теребля Тячівського району, де якийсь час ніс послух Настоятеля. Але невдовзі і ці монастирі були закриті і ігумена Іова направляють нести послух на парафіях єпархії.

Із 1962 року і аж до своєї кончини (28 липня 1985 р.) о.Іов ніс послух Настоятеля храму святого Димитрія Солунського, що в селі Мала Уголька Тячівського району, де колись у давнину був монастир.

За п’ять років до свого упокоєння – 25 лютого 1980 р., о.Іов склав заповіт, в якому сповіщав: «Я, нижеподписавшийся архимандрит Иов, 20 лет прожил в Малой Угольке при храме св.Димитрия. Моя жизнь подходит к концу, скоро мне исполнится 80. Неизвестен день моей смерти. Много священников завещают похоронить их в монастыре или в родных сёлах, а я запрещаю куда-нибудь увозить моё грешное тело. Завещаю отпеть монашеским чином и похоронить возле креста на средине кладбища».

28 липня 1985 року, в день молитвенної памяті святого рівноап. князя Володимира, архімандрит Іов мирно відійшов до Господа. В день своєї смерті, у неділю, він відслужив Божественну Літургію, проголосив змістовну та обширну проповідь та виконав всі необхідні треби для віруючих. У той же ж день, о 10-й годині вечора, йому стало погано, і з молитвою на вустах він закінчив своє земне подорожування.

18 вересня 2008 року відбулося прославлення преподобного Іова Угольського як місцево-вшанованого святого. Святкове богослужіння з цього приводу очолив Блаженнійший Володимир, митрополит Київський і всієї України разом с багатьма архіпастирями та чисельним духовенством.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter