Образою ми наносимо шкоду, передусім, самому собі. Ми ранимо свою душу та прирікаємо себе на страждання. Практично завжди не вибачена образа проявляється в захворюваннях тіла, іноді найбільш болісних.
Непрощені образи лягають важким тягарем на плечі людини, і вона проходить весь свій життєвий шлях не радісно, не легко, а під нестерпним гнітом образ.
Як боротися з образами?
Треба починати з малого й найближчого. Скиньте з плечей вантаж сьогоднішнього дня: хтось вас не помітив, не приділив належної уваги – не ображайтеся, на це може бути багато причин, по-перше, а по-друге, вчіться звільнятися від очікування чого-небудь від когось, намагайтеся бути вільним від думки або уваги інших людей, тим більше не близьких або рідних вам. Це вміння дуже допоможе.
Хтось нагрубив, висміяв – подивіться на ситуацію по-іншому: не вас треба жаліти, а людину, яка дозволила собі грубості. Якщо роздирає її злість і дратівливість - краще промовчати й не вступати в суперечку.
Слід пошкодувати іншого і не підливати масла у вогонь.
Образа кожен щомиті лише й чекає можливості увірватися в наше серце.
Живиться гординею та егоїзмом, вона будь-яку ситуацію звертає на свою користь. Вона не думає про інших.
Християнину важливо піклуватися про те, як зайвий раз піти від конфлікту, не спровокувати іншого, поспівчувати.
Якщо раз за разом ми будемо діяти таким чином, то за сьогоднішніми образами ми розчистимо тонучу ображену душу й від вчорашніх і давніх образ.
Ми дамо їй дихати, дозволимо радіти світові й людям, убережемо від трагічних наслідків, стаючи на бік добра.
Саме в цьому полягає любов і головна турбота про свою душу.
Митрополит Антоній, керуючий справами Української Православної Церкви для "Аргументи і факти"
