этот материал доступен на русском

У Черкаській області будують монастир, який стане місцевим "маленьким Афоном"

21:42, 04 травня 2018
Православ`я
1132 0
До цього часу обитель вже здатна прийняти до двадцяти ченців / monasteries.org.ua

Чоловічий монастир на честь преподобного Олексія, чоловіка Божого будується у лісі біля села Плескачівка Смілянського району Черкаської області.

Сьогодні, 4 травня, митрополит Черкаський і Канівський Софроній звершив освячення престолу головного храму обителі і висловив надію, що з часом монастир стане «маленьким Афоном» на Смілянщині, повідомляє сайт Черкаської єпархії УПЦ.

Митрополит Черкаський і Канівський Софроній звершив освячення престолу головного храму обителі / cherkasy-orthodox.com.ua

«Я сподіваюся, що з часом ця обитель стане маленьким Афоном, – сказав Владика Софроній, завершивши уставний чин освячення й відзначивши великі труди намісника монастиря отця Алексія та його помічників. – Тут є всі умови для тих, хто шукає усамітненого чернечого життя, хто хоче ступити на шлях справжнього подвижництва».

Монастир преподобного Олексія вже шість років будується зусиллями його намісника архімандрита Олексія (Павленка). Обитель задумана ним як монастир, де ченці й послушники будуть жити за принципом древніх скитів: кожен окремо, наодинці з молитвою, подвигами і живою природою. Загальними для насельників будуть тільки Божественна літургія і святкова трапеза. Класичним прикладом такого життя є чернечий Афон.

Майбутній монастир позбавлений зручностей: тут немає світла, а тільки генератор на всяк випадок, немає мобільного зв'язку, Інтернету, телебачення й інших благ цивілізації. Однак у храмі є власне економічне опалення, опалюється навіть підлога у трапезній. Для облаштування чернечого життя місцевою владою виділено близько 20 гектарів угідь: родюча земля, ліс, невеликий рибний ставок.

/ cherkasy-orthodox.com.ua

На цей час обитель вже здатна прийняти до двадцяти ченців: кожен за допомогою намісника і наявних будматеріалів може побудувати собі келію і жити окремо. Поки у монастирі працюють три людини – архімандрит Олексій і два його вірних помічника.

«Звичайно, приїжджають. Почують десь, що є такий монастир, начитаються книжок про святих подвижників – і сюди до нас. Але витримують не більше місяця. Місто далеко, асфальтових доріг немає, зв'язку ніякого, розваг тим паче, трапеза теж аскетична. Тому приїдуть такі гості, помилуються тутешньою красою, послухають пташок, а незабаром і пташки їм набридають, і дихати важко... Пакують свої валізи, я даю грошей за зворотній шлях – на тому їх «подвижництво» закінчується», – розповів архімандрит Олексій.

Будівельні роботи у монастирі не припиняються. Вночі у храмі звершуються служби за чернечим уставом. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter