Ігумен Євграф: сповідник Києво-Печерської лаври, який потрапив у табори за захист храмів

02:20, 03 травня 2018
Православ`я
1342 0
7

Восени 1929 року Києво-Печерську лавру закрили, а ченців виселили з обителі. На той момент радянська влада провела вже сотні показових розстрілів священнослужителів, і, очевидно, очікувала, що братія за воротами монастирів, знявши рясу, розчиниться у новому безбожному суспільстві. Ігумен Києво-Печерської лаври Євграф не міг мовчки спостерігати, як у новій країні Рад закривали храми і займалися мародерством святинь. Розуміючи, що ризикує власним життям, він виходив до людей із забороненими бесідами про Бога і навіть почав збирати підписи серед віруючих на захист київських церков, які ще не встигли знищити. За антирадянську агітацію ігумен Києво-Печерської лаври отримав десять років виправно-трудових таборів. Втім, із заслання чернець так і не повернувся...

Майбутній сповідник Києво-Печерської лаври Даниїл Максимович Кучеренко народився за деякими відомостями 1877 року в селі Куцівка Черкаського повіту Київської губернії у селянській родині.

У вересні 1882 року Даниїл був прийнятий до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, а через рік він вже подав прохання «прийняти назавжди до числа послушників Лаври». Хлопчика до числа послушників взяли і призначили в іконну лавку, де він справно виконував свій послух понад 15 років.

Верхня лавра і Ближні печери початку ХХ століття / alyoshin.ru

Прийшовши дитиною у святу обитель, Даниїл практично виріс у стінах Києво-Печеркого монастиря, і майбутнє своє бачив тільки у стінах Лаври. Однак для постригу в той час треба було отримати «звільнення» від військової служби від цивільного начальства. Такий документ до царського указу 1906 року повинні були отримувати всі, хто бажав прийняти чернецтво. У 1892 році Даниїл виклопотав собі «звільнення» і подав прохання про постриг.

Постриг послушника Даниїла у чернецтво з нареченням імені Євграф звершив 8 грудня 1894 р. намісник Лаври архімандрит Сергій (Ланін). У січні 1899 чернець Євграф був призначений доглядачем іконних лавок монастиря. У серпні 1899 - висвячений у сан ієродиякона, у червні 1904 - у сан ієромонаха.

Успенський собор Києво-Печерської лаври початку ХХ століття (Не зберігся) / alyoshin.ru

У 1905 році чернець закінчує нести послух доглядача, і його переводять для богослужіння спочатку в Ближні, потім у Дальні печери Києво-Печерської лаври. У 1915 році ієромонаха Євграфа призначають четвертим рахівником лаврського рахункового столу і переводять для богослужінь у Больницький монастир, а пізніше - в Успенську (Велику) церкву Лаври, де він був призначений кружечним.

Відомо, що ієромонах був нагороджений набедреником - у грудні 1910, а також золотим наперсним хрестом – у червні 1917 року. У сан ігумена він був зведений вже після революції - 30 січня 1922 року.

Увесь цей час ігумен Євграф продовжував служити у Великій церкві Лаври, доки у 1929 році ченців не виселили з обителі. Після виселення братії «рекомендували» покинути межі Києва, щоб не відволікати новий клас трудящих від атеїстичної пропаганди.

Проте у наступні кілька років співробітники ДПУ кілька разів затримували ігумена в українській столиці за «антирадянську агітацію». Двічі ченцеві вдалося уникнути серйозних репресій, але у 1937 ігумена все-таки відправили у виправно-трудові табори.

Фрагмент іконостасу Успенського собору. XVIII ст. (Не зберігся) / alyoshin.ru

15 жовтня 1937 року IV відділ УДБ КОУ НКВС виніс постанову про початок слідства за ст. 54-10 КК УРСР.  Отець Євграф звинувачувався в тому, що «є монахом, проживає у Києві нелегально, проводить серед віруючих контрреволюційну агітацію, спрямовану проти радянської влади».

Підставою для арешту стало те, що монах жив «без певного місця проживання». Ігумена затримали біля Солом'янської церкви в Києві 17 жовтня 1937 року, після чого доставили у київську в'язницю.

У справі Кучеренко Даниїла Макаровича зберігся протокол допиту, у якому він визнає, що збирав підписи віруючих на захист храмів.

«Я бачив, що з кожним роком для нас, ченців і духовенства, життя погіршується, а храми влада закриває, я пішов в маси і став агітувати за відкриття вже закритих церков і недопущення до закриття храмів, які залишилися в дії. Я писав заяви до ВЦВК і збирав підписи віруючих», - значиться в архівній справі.

При цьому ігумен підкреслив карателям: «Від духовного сану не відрікався. Я дав обітницю перед Богом бути вірним».

Таким чином, ігумен Євграф зізнався в «антирадянській агітації», за яку в тридцяті роки відправилися до Сибіру тисячі священнослужителів і віруючих. Засідання «трійки» при Київському облуправлінні НКВС відбулося негайно, і вже через два дні після арешту, 19 жовтня 1937 року ченцеві винесли вирок: «Кучеренко Даниїла Макаровича ув’язнити у ВТТ строком на десять років, враховуючи термін з 17 жовтня 1937 р.».

З десятирічного заслання ігумен Євграф так і не повернувся, подальша доля ченця залишається невідомою. Однак, загубившись серед тисяч слідчих справ в'язнів радянських таборів, ім'я ігумена Євграфа залишилося в літописі Києво-Печерської лаври серед імен братії, що постраждала за Православну віру.

"УНІАН-Релігії" з використанням матеріалів офіційного сайту Києво-Печерської лаври.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter