Блаженна пюхтинська стариця, черниця Катерина (Малков-Паніна) зарахована до лику святих для місцевого шанування у Пюхтицькому Успенському ставропігійному жіночому монастирі Естонії.
Відповідне рішення прийнято 7 березня на засіданні Священного Синоду РПЦ, який відбувся у Даниловому монастирі в Москві, і опубліковано в Журналі №7, повідомляє patriarchia.ru.
Катерина Малков-Паніна народилася 15 травня 1889 року в Фінляндії, в сім'ї військового інженера. У родині було шестеро дітей. З ранніх років майбутня свята відрізнялася добротою і чуйністю, любила відвідувати святу обитель, що знаходилася недалеко від їх дворища.
До 1900 року сім'я проживала у Гельсингфорсі (Гельсінкі), потім переїхала до Гатчини. На початку ХХ століття Катерина закінчила Бестужевські курси, у 1914 році вступила на курси сестер милосердя і одночасно стала працювати у безкоштовних міських лікарнях і госпіталях.
У 1919 році, після тяжкої хвороби, з батьками переїхала до Естонії, де у 1922 році була прийнята до числа послушниць Пюхтицького монастиря.
У 1942 році Катерина була відпущена додому доглядати за хворими старими батьками, після смерті яких повернулася в обитель і почала відкрито юродствувати.
Черниці згадували, що вона іноді накладала на себе особливий пост, пояснюючи це тим, що збирається вмирати, і зазвичай це було до смерті кого-небудь із сестер. Якщо ж казала, що постить, тому що готується до постригу в мантію, - це означало, що має відбутися чийсь постриг.
Катерину широко шанували у православному народі як черницю, яка мала дар прозорливості та зцілення. До неї приходили за порадою та молитвою численні паломники.У квітні 1966 року архієпископом Талліннським і Естонським Алексієм був здійснений постриг у мантію послушниці монастиря Катерини із залишенням колишнього імені.
Останні роки свого життя стариця рідко виходила з дому, більше лежала. Якщо вставала і де-небудь несподівано з'являлася, то це було великою подією і означало, що в цьому будинку має статися щось значне. За розповідями черниць, мати Катерина постійно перебувала у хворобі, але зовні вона нічим не виказувала своїх страждань. В одному з останніх листів блаженна написала: «Як легко взяти на себе подвиг і як важко його закінчити...».
5 травня 1968 року на святкування дружин-мироносиць, мати Катерина мирно відійшла до Господа.
Є багато переконливих свідчень про святість подвижниці та рясні благодатні дари, що проявлялися при її житті та після смерті в очевидних чудесах, у тому числі зціленнях (деякі з них підтверджені медичними документами).
