У ніч з 23 на 24 лютого невідомі пограбували храми Мовчанського Різдва Пресвятої Богородиці жіночого монастиря у м. Путивль Сумської області.
Вандали розбили вікна, виламали двері, побили дорогі ікони, викрали срібло, пошкодили церковне начиння. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на прес-службу Конотопської єпархії.
«Вони не побоялися і не посоромилися зайти у найсвятіше місце храму, у “Святая святих” - вівтар, шукаючи і там поживу. З ікон знято золоту оздобу. У вівтарі розбита ікона Божої Матері “Умиління,” яку монастирю подарували люди на знак вдячності Господу за зцілення їх єдиної дитини від страшної хвороби - раку», - розповіла настоятелька обителі ігуменя Феодосія.
Вона висловила свою стурбованість тим, що «грабіжники навіть не усвідомлюють, що вкрали не у сестер, не у прихожан, а вкрали у Бога».
Мовчанський монастир був побудований у XVII столітті. У 1405 році поблизу нинішнього села Нова Слобода над болотом Молче, на місці, де з’явилася чудотворна ікона Пресвятої Богородиці виник невеликий монастир, що називався Молченською (Мовчанською) Різдва Богородиці пустинню. У 1592 році Мовчанська пустинь була спалена татарами, а у 1593 року всі ченці переселилися до Путивля, де перетворили монастирське подвір’я на новий Мовчанський монастир.
Протягом 1602-1604 було зведено муровані укріплення і обитель стала справжнім оборонним форпостом. Монастир служив могутньою фортецею, у якій неодноразово знаходили собі прикриття ченці монастиря та місцеві жителі. Пізніше у різні періоди історії він добудовувся. У пореволюційний період обитель закрили, а ченців розігнали, монастир був розраблений і пізніше підпалений.
Починаючи з 1960 року тут ведуться реставраційні роботи та було створено Державний історико-культурний заповідник. У 1992 році монастир було передано Українській Православній Церкві. З цього часу почалося справжнє відродження обителі. Реставрація цієї святої обителі, унікальної пам’ятки архітектури XVII століття, ведеться за допомогою небайдужих людей, парафіян монастиря і зусилями самих монахинь.
