Фото ivblagochinie.ru
Голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Іларіон (Алфєєв) на конференції, присвяченій основним аспектам духовно-морального освіти в школі розповів про практичне значення релігієзнавства.
На думку митрополита, релігійна безграмотність небезпечна залученням до секти, а знання та розуміння світових релігій допоможе в боротьбі з тероризмом, повідомляє patriarchia.ru.
Митрополит зазначив, що в останні роки відзначається стійкий інтерес до теми вивчення релігій в рамках шкільної програми, що свідчить про потреби суспільства у релігійних знаннях. Насамперед, на думку глави ВЗЦЗ, наявність релігійних знань захистить дитину, а в майбутньому – дорослого, від впливу небезпечних сект, які маскуються під виглядом релігійних організацій.
«Безграмотність в релігійних питаннях – той ґрунт, на якому терористична ідеологія дає рясні сходи. Цією безграмотністю користуються представники сект, мережевих псевдорелігійних структур. Вона породжує забобони, які є антиподом релігії. Ми маємо з самого дитинства робити щеплення нашим співгромадянам від такого роду ідеологій, що завдають непоправної шкоди психіці людей, їх духовному, душевному, а часом і фізичному здоров'ю», - сказав митрополит Іларіон.
Владика також вказав на особливу значимість підвищення рівня релігійної грамотності для ефективної боротьби з екстремізмом.
«Ліквідація безграмотності в релігійних питаннях – наше спільне першочергове завдання. Вивчення основ релігійних культур на рівні загальної освіти сприятиме її вирішенню. Воно може стати хорошою профілактикою екстремізму в освітньому середовищі, сприятиме моральному й патріотичному вихованню молодих людей, оскільки дозволить школярам усвідомити витоки та природу моральних цінностей, їх укорінення у культурі та історії, сприятиме повазі до інших культур і релігій», - сказав митрополит.
При цьому глава ВЗЦЗ зазначив, що зміст освіти з основ релігійних культур і світської етики має будується на культурологічному підході, який не агітує дитину «за» або «проти» тієї чи іншої релігії, а дає цілісне поняття про їх місце в культурі людства.
«Такий підхід включає в себе доброзичливу розповідь про кожну з світових релігій, або про так звану світську етику з точки зору їх місця в культурі. Він означає, що у викладанні релігії, в тому числі, коли обраний предмет, присвячено певним віросповіданням, освітній процес не включатиме в себе прилучення учнів до релігійного життя, залучення школярів в релігійну практику», - пояснив архієрей.
На думку митрополита, такий підхід покликаний забезпечити об'єктивне знайомство школярів з обраною традицією. Важливо, однак, щоб це знайомство було глибоким, а викладання – компетентним.
«Бути чи не бути релігійною людиною, до якої релігійної традиції належати – це особиста справа людини. Але для того, щоб свідомо зробити вибір, прийняти рішення, молодий громадянин має отримати знання про релігійні традиції. Безграмотність у питаннях настільки ж небезпечна, як і незнання рідної мови, світової літератури та історії», - сказав архієрей.
