14 вересня Православна Церква святкує церковне Новоліття - початок церковного року або початок індикту.
Константинопольське літочислення починалося з 1 вересня 312 року. У цей день відзначали пам'ять про перемогу, яку імператор Костянтин здобув над римським імператором Максентиєм. Після битви Костянтин дарував християнам свободу віросповідання. У 325 році на першому Вселенському Соборі вирішили відзначати у цей день церковне Новоліття.
Після прийняття християнства на Русі до XV століття, рік починався з березня - з 1 березня вели початок року всі давні руські літописці.
З 1492 року на Русі відзначали Новоліття як церковно-державне свято. Сенсом богослужіння в Новоліття був спогад проповіді Ісуса Христа в Назаретській синагозі, коли Христос сказав, що він прийшов "перев'язати зламаних серцем... проповідувати літо Господнє сприятливе".
Востаннє чин літопроводства було звершено 1 вересня 1699 року в присутності Петра, який, сидячи на встановленому престолі на кремлівській соборній площі в царській одежі, брав від патріарха благословення та привітав народ з новим роком. Петро I видав указ про перенесення початку громадянського нового року на 1 січня. З 1 січня 1700 року чин літопроводства не відбувався.
Свято церковного Новоліття з'єднується зі святковою службою в честь преподобного Симеона Стовпника, пам'ять якого випадає на цю ж дату.
Тропар индикту
Благодарни суще недостойнии раби, Твой, Господи, о Твоих великих благодеяниях на нас бывших, славящи Тя хвалим благословим, благодарим, поем и величаем Твое благоутробие, и рабски любовию вопием Ти: Благодетелю Спасе наш, слава Тебе.
"УНІАН-Релігії" - за інформацією з відкритих джерел.
