Як повідомили УНІАН в Інституті релігійної свободи, про це Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила у зверненнях, спрямованих 28 березня на адресу Президента України, прем’єр-міністра, голови та лідерів фракцій Верховної Ради. Звернення підписав головуючий у ВРЦіРО архієпископ, глава Української єпархії Вірменської апостольської церкви Григоріс Буніатян.
Особливу тривогу у представників церков викликають положення законопроекту № 2342, що несуть у собі загрозу звуження свободи віросповідання та свободи вираження поглядів, запроваджуючи особливий правовий захист для прихильників одностатевих стосунків.
Законопроект, внесений до парламенту Кабінетом міністрів, вводить у законодавство України новий термін “сексуальна орієнтація”, пропонує уточнити визначення та форми дискримінаційних дій у законі «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та посилити відповідальність за них.
“У разі прийняття та застосування цих норм, звичайна проповідь про гріх гомосексуалізму, про Божественний задум сім’ї як союзу чоловіка і жінки, а також публічні заяви віруючих людей про протиприродність одностатевих відносин та на користь традиційних сімейних цінностей, можуть бути кваліфіковані як дискримінація у тій чи іншій формі”, – йдеться у зверненнях.
Глави церков і релігійних організацій наголошують, що “прийняття законопроекту № 2342 та подальше розширення сфери дії закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» на практиці може привести до того, що релігійні організації під примусом держави (зокрема, у судовому порядку) будуть примушуватись до працевлаштування осіб із нетрадиційною сексуальною орієнтацією”.
Представники ВРЦіРО не виключають “випадків, коли обумовлені Священними Писаннями позиція та дії віруючих громадян та релігійних організацій на підтримку традиційних сімейних цінностей, зможуть кваліфікуватись як адміністративний проступок або злочин”.
На переконання членів Всеукраїнської ради церков, у своєму прагненні захистити громадян від різного роду дискримінації держава не повинна зневажати фундаментальним правом на свободу віросповідання та конституційним принципом відокремлення держави від церкви і релігійних організацій.
За даними Інституту релігійної свободи, пропоновані урядом поправки встановлюють цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення закону про протидію дискримінації в Україні. Поряд із цим запроваджується презумпція винуватості громадян чи юридичних осіб у цивільних позовах проти них, що покладає на відповідача обов’язок за допомогою доказів заперечувати звинувачення у дискримінаційних діях.
Також в Інституті релігійної свободи нагадали, що у декларації «Про негативне ставлення до явища гомосексуалізму та спроб легалізації так званих одностатевих шлюбів (реєстрації одностатевих партнерств)» від 15 травня 2007 року глави українських конфесій заявили, що не виступають за дискримінацію осіб, які вважають себе гомосексуалістами. Водночас церкви і релігійні організації категорично проти того, щоб гомосексуальний спосіб життя й поведінка трактувалися як природні, нормальні й корисні для суспільства й особистості.
Всеукраїнська рада церков заявила, що “виступає категорично проти законодавчого встановлення в Україні одностатевих шлюбів чи реєстрованих одностатевих партнерств, проти пропагування одностатевої сексуальності, оскільки шлях віддалення закону від суспільної моралі веде у прірву”.