Відповідає завідувач секретаріату Комітету з питань культури і духовності Наталія КОЛЕСНІЧЕНКО-БРАТУНЬ:
— В Україні всі правовідносини, пов’язані із свободою совісті та діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України, зокрема Конституцією, Законом «Про свободу совісті та релігійні організації», а також іншими законодавчими актами, прийнятими відповідно до них.
Насамперед слід зазначити, що згідно з Конституцією «церква та релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». Тому держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує будь-які організації, створені за ознакою ставлення до релігії.
Відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» доходи релігійних організацій — фінансові й майнові пожертвування організацій і громадян, прибутки власних підприємств та закладів — юридичних осіб, надходження за проведення релігійних обрядів та церемоній культу, грошові та майнові внески членів релігійних організацій, інші фінансові та майнові надходження. Доходи релігійних організацій не оподатковуються, оскільки вони за своїми статутами не здійснюють виробничу та іншу комерційну діяльність і, таким чином, не є платниками податків.
Натомість прибуток від виробничої діяльності та інші доходи підприємств релігійних організацій оподатковуються відповідно до чинного законодавства в порядку і розмірах, установлених для підприємств громадських організацій. Суми їх прибутку, які використовуються в добродійних цілях, не оподатковуються.
Варто зазначити, що, згідно з законом, релігійні організації, їх підприємства та заклади, а у випадках, передбачених законом, також і працівники цих організацій, підприємств, закладів сплачують страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також збір на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду в порядку і розмірах, установлених законодавством.
І насамкінець, релігійні організації не мають права проводити примусове обкладання віруючих. Тобто безпосередньо пов’язані з відповідним віровченням обов’язкові грошові та майнові внески членів релігійних організацій не допускаються. Йдеться про внески, пов’язані з віровченням, а не про внески, пов’язані з господарською діяльністю релігійної організації, на утримання обслуговуючого персоналу тощо.