Верховна Рада України ухвалила закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» (реєстраційний номер 2386-а-1).
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосувало 255 народних депутатів України.
Законом визначено, що кожна повнолітня дієздатна особа має право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть).
Кожна повнолітня дієздатна особа має право у будь-який час: подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство; надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.
Ця згода чи незгода вносяться до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Відповідно до закону, у разі, якщо померла особа не висловила за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство, то згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації запитується у другого з подружжя або у одного з близьких родичів цієї особи (діти, батьки, рідні брати та сестри), який є доступним для запитання такої згоди та письмового засвідчення її надання.
У законі визначається, що трансплантація здійснюється на таких принципах: добровільності; гуманності; анонімності; надання донорських органів потенційним реципієнтам за медичними показаннями; безоплатності (крім гемопоетичних стовбурових клітин); дотримання черговості (крім родинного та перехресного донорства); достойного ставлення до тіла людини у разі посмертного донорства.
Зазначимо, що раніше Православна Церква коментувала можливе ухвалення законопроекту «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини».
Зокрема митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука зазначав, що трансплантація органів допустима виключно волею самої людини.
«Така фундаментальна мета, як порятунок людського життя, вимагає дотримання багатьох умов, серед яких - дотримання свободи і добровільності, тобто цінностей, що становлять суть самопожертви. Дарування має бути суто добровільним, не можна оголосити людину «самаритянином» згідно з нормою закону. Це буде свого роду «насильством», - сказав митрополит.
Також в УПЦ застерігали від комерціалізації сфери трансплантації.
«Прагматичне використання людських трупів у медицині тягне за собою посилення споживчого відношення до людини. Це проявляється у стійкій і, на жаль, неминучій тенденції комерціалізації медицини. Розуміння смерті як нехай останньої, але «стадії життя», як «особистісно значущої події», ставлення до якого – область людинолюбства, область власне моральних відносин між померлою людиною і людиною живою, зокрема, між померлим хворим і лікарем як суб'єктом моральних відносин», - наголошував владика Лука.
При цьому Церква розглядає тіло людини як частину її особистості, до якої потрібно шанобливо ставитися як за життя, так і після фізичної смерті.
«Основна позиція ВООЗ з питання про право людини на своє тіло після смерті зводиться до визнання цього права за аналогією права людини розпоряджатися своєю власністю після смерті. У християнстві мертве тіло залишається простором особистості, тому втрата поваги до померлого, зокрема, нанесення ушкоджень тілу, у результаті вилучення органів, тягне за собою, зрештою, втрату поваги до живого», - пояснив митрополит Лука.