Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій висловлює стурбованість ситуацією, яка склалася внаслідок внесення до порядку денного та розгляду Верховною Радою України проектів законів, які шкодять нормальному конституційному функціонуванню української мови, зокрема - законопроекту «Про засади державної мовної політики» (реєстраційний № 9073), ініціаторами якого є народні депутати України Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко.
Як повідомляє Департамент інформації УГКЦ, про це йдеться у зверненні Всеукраїнської ради Церков до голови Верховної Ради України Володимира Литвина і народних депутатів, яке підписав глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук), який є черговим головуючим у Всеукраїнській раді Церков і релігійних організацій.
«З прикрістю і сумом ми змушені констатувати, що кожного разу перед важливими виборами у нашій державі деякі політики намагаються експлуатувати питання, які шкодять єдності українського народу та вносять розколи і замішання в суспільно-державний організм. Прикро, що предметом політичних маніпуляцій стають такі святі для державної самобутності й стабільності речі, як мова, історія та релігія», - йдеться у документі.
Представники Церков і релігійних організацій нагадують, що вони зверталися з цього приводу до громадськості та політичних діячів ще в 2006 році, і висловлюють прикрість, що в 2012 році це доводиться робити знову.
«Мова – це дар Бога людям, – йдеться у зверненні ВРЦ до українського народу. – Її покликання – єднати, а не розділяти людей, допомагати взаємному порозумінню, а не сіяти ворожнечу. Переконані, що в нашій державі не повинно мати місця протиставлення мов одна одній. Конституцією України закріплено не тільки державний статус української мови, а й обов’язок держави сприяти розвитку і функціонуванню російської та інших національних мов», – йдеться у зверненні до українського народу.
Тому представники Церков і релігійних організацій закликають державних, політичних і громадських діячів усіх рівнів додержуватися Конституції, не перетворювати мовне питання на предмет протистояння, не сіяти навколо його розв’язання ворожнечу й ненависть, пам’ятати про відповідальність за наслідки своїх рішень і дій не тільки перед народом, але й перед Богом.
«Так само відповідально потрібно поставитися і до питання сепаратизму, який становить загрозу незалежності й суверенітету нашої держави. Україна пройшла болісний багатосотлітній шлях до об’єднання своїх історичних земель в єдиній державі. Наш народ віддав мільйони життів за свою соборність, свободу і незалежність. Одним з його найбільших досягнень можна вважати вміння знаходити порозуміння, мирно розв’язувати навіть найскладніші питання. Цю нашу спільну якість потрібно цінувати, як найдорожчий скарб», - наголошують представники Церков.
Керівники різних Церков та релігійних організацій звертають увагу на те, що попри те, що їхні конфесії різними мовами й по-різному прославляють Бога та здійснюють своє служіння, вони «заради спільного блага, заради єдності українського народу, задля забезпечення прав і свобод кожного, хто живе в Україні», знаходять порозуміння та спільно працюють на благо Батьківщини.
Вони закликають увесь український народ, без розрізнення на Схід і Захід, Центр, Північ і Південь, до порозуміння та співпраці, до злагоди, єднання і консолідації у розбудові нашого спільного дому – України.
Як повідомляв УНІАН, 24 травня 2012 р. розгляд законопроекту про принципи мовної політики у ВР не відбувся. У Верховній Раді сталася бійка представників фракції Партії регіонів з депутатами від ”БЮТ-Батьківщини” і НУ-НС, які протестували проти мовного закону «регіоналів».
Коли почалася бійка, В.Литвин закрив засідання ВР і залишив президію парламенту.
В результаті бійки з розсіченою головою було госпіталізовано члена фракції «БЮТ-Батьківщина» Миколу Петрука, а народний депутат від Партії регіонів В.Колесніченко заявив, що йому погрожували фізичною розправою.
Законопроект, проти якого виступила опозиція, передбачає, що єдиною державною мовою залишається українська, і звуження сфери її використання забороняється. Разом з тим в законопроекті визнається право громадян на мовне самовизначення і передбачена заборона на обмеження права використання регіональних мов. До таких в Україні відносяться 15 мов, зокрема російська, кримськотатарська і румунська.
Статус регіонального може бути надано мові в тому разі, якщо її використовують не менш як 10% громадян, які проживають на певній території. Використання регіональних мов припускає переклад передвиборчої, судової та нотаріальної документації, а за бажанням громадян, і внесення даних про них регіональною мовою в паспорт та інші офіційні документи. Регіональними мовами випускники шкіл зможуть складати тести, іспити і проходити співбесіди. Крім цього, пропонується дозволити органам місцевого самоврядування вести цими мовами діловодство і використовувати їх в листуванні з органами державної влади вищого рівня.